Як працювало радіо під час Другої світової війни. СУСПІЛЬНЕ | ВІДЕОНОВИНИ

Як працювало радіо під час Другої світової війни. СУСПІЛЬНЕ | ВІДЕОНОВИНИ

Як працювало радіо під час Другої світової війни. СУСПІЛЬНЕ | ВІДЕОНОВИНИ Суспільне Новини

Із початком Другої світової війни радіо стало джерелом неймовірного політичного впливу. Воно було основним джерелом інформації і засобом зв’язку: військові мали комунікацію на полі бою, цивільні збиралися біля радіоприймачів, щоб дізнатися останні новини, а державні керівники по радіо зверталися до свого народу і оголошували всесвітньо важливі рішення. Це зробило радіо основним інструментом пропаганди. Суспільне зібрало основні факти про роботу радіо під час Другої світової. Матеріал Еліни Гаврилюк.

Німеччина

Ще задовго до початку війни міністр пропаганди нацистської Німеччини Йозеф Геббельс називав радіо "восьмою великою державою". Він ініціював масове вироблення дешевих "народних" радіоприймачів, аби кожне громадське місце було забезпечене репродукторами. Проте, ці пристрої не могли приймати іноземні станції.

До 1940 року німецькі іншомовні передачі велися сімома мовами на кілька регіонів світу, в тому числі Південну Азію, Центральну і Південну Америку, Африку й Арабські країни. Їхня середньодобова тривалість становила 75 годин.

Офіційне іномовлення нацистської Німеччини (Kurzwellensender — Weltrundfunksender, пізніше – Deutschen Überseesender) ніколи не мовило російською. При цьому Рейх спонсорував кілька російськомовних антирадянських радіостанцій, які мовили на СРСР. 

Із 1 вересня 1939 року нацисти заборонили прослуховування іноземних радіопередач на території Німеччини – поширення інформації з них могло каратися смертю. А от у СРСР взагалі заборонили радіоприймачі – населення мало добровільно здавати їх на зберігання владі. Їх повернули лише після закінчення війни. Так люди виявилися залежними від вуличних гучномовців і провідних приймачів у квартирах. 

У ніч з 11 на 12 березня 1938 року німецькі війська ввійшли на територію Австрії, яка одразу капітулювала. У відповідь на аншлюс і загальне загострення ситуації в Європі 13 березня вперше вийшла в ефір CBS World News Roundup – найдовша новинна радіопередача США, яка виходить і дотепер.

Великобританія

Великобританія брала участь у воєнних діях із початку війни – вересня 1939 року. Через кілька місяців служба Імперії BBC була перейменована на Закордонну службу, а в 1941 її доповнили окремою Європейською службою.

BBC активно допомагало руху Опору, передаючи його учасникам зашифровані повідомлення – це були як окремі фрази по ходу новинного випуску, так і уривки з віршів та пісень.

Прямий ефір з боєм Біг-Бена заміняли записом, щоб не було чутно звуків літаків і повітряної тривоги. Так німці, що слухали програму, не могли зрозуміти, що їхні бомбардувальники вийшли на ціль.

В одній із операцій Королівських повітряно-морських сил Великої Британії використовувалися передавачі BBC в Олександрівському палаці на півночі Лондона для того, щоб збити з цілі бомбардувальників Люфтваффе (військово-повітряні сили Німеччини).

Франція та США

У 1940 році в Лондонській студії BBC Вільними Французькими силами, які залишили окуповану Францію, створено радіо французького руху Опору – Radio Londres. У першому ефірі цього радіо, 18 червня 1940 року Шарль де Голль звернувся до французів із своєю відомою промовою-закликом долучатися до руху Опору.

З усіх країн, що брали участь у воєнних діях, лише США на момент вступу у війну не мали керованого владою радіомовлення на коротких хвилях. Лише через 56 днів після нападу Японії на США ("Гавайська операція"), у лютому 1942 в ефір вийшов "Голос Америки". Але працювало радіо через передавачі BBC. Через рік "Голос Америки" вже мало 23 власних передавача і мовило 27-ма мовами.

Україна

Українське Радіо за роки Другої Світової війни жодного разу не припиняло роботу. Мовлення відбувалось із Харкова, куди довелося повернутися з початком воєнних дій, згодом – зі Сталінграда та Саратова.

У 1941 році бандурист Українського радіо Андрій Бобир отримав повістку на фронт, де служив у авіації. З інструментом музикант розлучатися не збирався, тому перевозив бандуру у крилі літака. Саме на цій бандурі по закінченню війни Андрій Бобир виконав музичний позивний Українського радіо – "Реве та стогне Дніпр широкий" композитора Данила Крижанівського.

Читайте також "Радіо "Промінь" святкує 55-річчя. 10 фактів про першу українську музичну станцію"
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди