64-річний Микола Сікаленко очолює Циркунівську громаду на Харківщині. Протягом 2,5 місяців громада перебувала в окупації російських військ, далі — жила під вогнем на лінії розмежування. Від початку вторгнення Сікаленко з громади не виїздив попри те, що його викрадали окупанти, а Циркуни згодом постійно обстрілювали. Жартує: "Половина Циркунів — це мої кровні родичі, куди я поїду?"
Як пережив полон російських окупантів та як відновлюється життя громади зараз, Микола Сікаленко розказав Суспільне Харків.
"Росіяни нашу громаду називали містом"
З Миколою Сікаленком зустрічаємося біля сільської ради в Циркунах. Одноповерхова будівля побита осколками снарядів: "Сільраду побили не одразу, вона довго стояла ціла. Потім почалися влучання, порозбивало все, що можна".
Поруч з сільрадою — поліцейська станція, що також постраждала від обстрілів. Трохи далі — червона цегла від будівлі, в якій до вторгнення РФ розміщувалася пошта.
"Я колись спеціально проїхався по громаді. Здається, що будинок цілий, зупиняєшся, починаєш дивитися — абсолютно цілих немає: або вибите вікно, або ворота, або сарай пошкоджені", — розповідає Сікаленко про наслідки війни для громади.
Циркуни розміщуються за три кілометри від кільцевої Харкова, до вторгнення РФ в громаді жили близько 10 тис. людей, зараз — 2,5 тис.
"У нас доволі успішна громада була: 80% вулиць були асфальтовані, освітлення на всіх вулицях було. Росіяни нашу громаду називали містом, для них це місто. Я потім зрозумів, чому місто: вони в таких глушинах живуть, що для них цей рівень житла — це рівень міста", — говорить Микола Сікаленко.
"Деякі люди хотіли, щоб я пішов на співробітництво"
У повномасштабне вторгнення РФ в Україну Сікаленко не вірив, каже: "Якби мені хтось сказав 23 лютого про це, я б плюнув йому в лице, що таке може бути".
"В перші дні окупації було незрозуміло з харчами, все було незрозуміло. Деякі люди хотіли, щоб я пішов на співробітництво з росіянами, щоб їсти возили, я сказав: "Якщо я піду на співробітництво, я стану гауляйтером, я цього не допущу ніколи! Я з голоду помру, з ними співпрацювати не буду". Потім у нас знайшлася ініціативна група, потихеньку почали їздити до росіян, щоб продукти брати", — розповідає Микола Сікаленко.
Поки громада була в окупації, люди харчувалися й тим, що мали в льохах.
"Ми сільська місцевість, у нас є таке поняття як погріб: овочі свої, запаси, закрутки свої — це здорово рятувало. А потім з продуктами налагодилося, не голодували, а коли громаду звільнили, у нас тут волонтери працювали, багато постачали продуктів", — каже.
"Зараз у нас вже перебір гумдопомоги, я вам скажу. Люди трошки звикли, що гуманітарка ледь не через день. Я прошу вже волонтерів — не приїздіть, везіть, де звільнили нові міста, там біда у людей", — говорить очільник Циркунівської громади.
"Бити — не били. Просто морозили"
21 березня у будинок Миколи Сікаленка увірвалися окупанти.
"Приїхали зі стріляниною, зв'язали мене, мішок на голову і повезли. Потім морозили — тоді ж ще холодно було. В різних сараях, камерах, підвалах кожну ніч — в наступному місці: мішок на голову — і переїхали, мішок на голову — і переїхали кудись, я не знав, де я був. Я не бачив нічого: вони вдягають мішок на голову, зв'язують руки й везуть кудись. Це були Л/ДНРівці, ФСБшники", — каже Сікаленко.
"Вони мене спонукали до співробітництва, морозили мене, щоб я став несперечливим, щоб я вирішив з ними співпрацювати. Бити — не били. Просто морозили. Їсти не давали, воду давали. А потім відпустили. Вранці 27 березня відкрили двері, кажуть — іди", — згадує.
"Гауляйтерів тут не було. Тут був якийсь "Владивосток", який був "начальником воєнної адміністрації", він до мене приходив, вимагав печатку сільської ради. Я сказав, що не знаю, де вона", — говорить очільник Циркунівської ОТГ.
"Наробили людям багато горя"
За словами Миколи Сікаленка, громаду окупанти розграбували.
"Дуже багато вивозили. Спочатку ночами вивозили все, а потім вже перестали соромитися: підганяли машини прямо під будинки, якщо знали, що людей там нема, і вантажили", — каже.
В очільника громади, окрім телефона, окупанти вкрали й авто.
"Циркуни побили сильно. Пошкоджених будівель — 80-90%, зруйнованих повністю — 30-40%. В нашій громаді є населений пункт Руські Тишки, там взагалі, мабуть, всі 100%. Ситуація особливо тяжка там", — говорить Сікаленко.
За попередніми даними, під час війни загинули 50 жителів громади: "Думаю, цифра буде більша, ще зростатиме. Наробили ідіоти багато горя людям".
"Люди не падають духом"
Сікаленко каже, що вже понад тисячу людей повернулися додому після деокупації громади.
"Завдячуючи "Мерефагазу", нам відновили постачання газу, це спонукає людей вертатися, але дуже багато понівечених будівель, не всі зможуть пережити зиму тут, але багато людей повернулося. 1200 людей лишалися, понад тисячу повернулися", — каже очільник Циркунівської ОТГ.
"З 24 лютого світла немає. Мережі всі лежать. Я енергетик за освітою, працював весь час енергетиком, думаю, що мережу простіше буде заново робити, ніж відновлювати, що є", — говорить Сікаленко.
Потроху в громаді відновлюється і медична сфера: "Зараз два лікарі з нашої лікарні повернулися, вони не часто, двічі на тиждень ведуть прийом людей".
Нині Миколу Сікаленка призначили начальником Циркунівської сільської військової адміністрації.
"Я тут народився. Далі планую жити. Відбудовувати. Відновлювати. Відновлення громади вже почалось. У нас порядок: викошене все, наводимо лад, не все зразу, але будемо робити. Люди не падають духом, толоки проводимо, приводимо до ладу територію, люди хочуть відновлюватися, зробити громаду такою, якою вона була до вторгнення", — говорить очільник Циркунівської громади.
Що відомо
- 7 травня Збройні сили України взяли під контроль село Циркуни, звідки російські окупанти два місяці били по Харкову.
- Окупанти Циркунів зняли свої злочини на викрадений телефон: докази знайшли у сховищі Google.
- 28-річний чоловік допомагав російським військовим, коли вони захопили село Циркуни, повідомили у прокуратурі. Підозрюваний ремонтував автівки окупантів, привозив їм їжу та допомагав орієнтуватися у селі.
Читайте також
"Забирали машини й наших хлопців": жителі Циркунів на Харківщині — про окупацію РФ
"Без принципів та без моралі": що про окупантів говорять у звільнених Циркунах на Харківщині
Через чотири країни з окупованого села за 10 кілометрів від Харкова: історія жителя Циркунів
