Ексклюзивне інтерв'ю авторки першої ліцензії для України на Олімпіаду-2024.
Україна буде представлена на Олімпійських іграх-2024 і уже завоювала першу ліцензію на змагання. Авторкою першої ліцензії стала стрілкиня Ірина Маловічко - вона змагається в стендовій стрільбі (скіт).
Представниця Одеси потрапила у топ-5 найкращих на чемпіонаті світу, її найкращий результат у кар'єрі, і саме завдяки цьому здобула ліцензію до Парижа. Спершу вона через перестрілку відібралася до фіналу (потрапила у топ-8 найкращих), а тоді - змагалася уже безпосередньо за місця на подіумі та відбіркові для Олімпіади.
Читайте також: Україна здобула першу ліцензію на Олімпійські ігри-2024: як це сталося
Сама Маловічко в ексклюзивному інтерв'ю Суспільне Спорт відзначила, що на чемпіонаті світу нервувала так, як на жодному іншому змаганні до того. А спершу вона навіть не зрозуміла, що відібралася на Ігри.
- Про змаганні у фіналі чемпіонату світу
"У мене трусилися руки так, як ніколи, навіть на Олімпіаді такого не було. Не знаю чому. Це було дуже-дуже хвилююче. І потрапивши до фіналу, де побачила світових лідерів, я зрозуміла, що всі нервують. Тоді зібралась й пішла стріляти.
Я не знала, як відстрілялася перша четвірка, і не знала, як будуть розподілятися ліцензії, якщо не потраплю до трійки призерів. У першій четвірці була спортсменка, яка вже мала ліцензію. Я не могла зрозуміти, як буде визначатися п’ятий володар квитка на Олімпіаду, окрім першої четвірки.
Вийшовши на заключний рубіж, я вже розуміла, що медаль мені не дістанеться. Я дуже засмутилася, але вирішила, що не можу зараз опустити руки – мені потрібно «красиво» завершити, влучити. Я не знала, що у разі промаху в мене не буде квоти, а якщо влучно відстріляю, то буде. Просто вирішила не зливатися. Коли я влучила останній дуплет, то почула позаду, що крикнули: «Квота!» Я не звернула уваги, бо була дуже засмучена, що не потрапила до медальної трійки.
Я вийшла і тут почали підходити люди і потроху вітали з квотою на Ігри. А я кажу: «Та ні, ніякої квоти» - я до офіційного оголошення не могла повірити, що в мене є квота. Потім підійшов партнер зі збірної і почав кричати: «Квота! Квота! Квота! Вже 100%!» Я така: «Ні, ні, почекайте!» Потім почали вже підходити делегати змагань і повідомили, що вже подали заявку про здобуття ліцензії. За ними підійшли з допінг-контролю. «Все! Ви здобули!»
Я подивилась на свого тренера – Миколу Мільчева, який на очах став біліти, зеленіти, червоніти. Тоді зрозуміла, що вона у мене. Я не очікувала зовсім, що здобуду її тут. На чемпіонаті світу в нашому виді спорту це дуже важко, ще й серед цих – американців та італійців. Вони у нас вважаються топовими учасниками. Це було неймовірне відчуття. Я ще досі не вірю в це трішки, що поїду до Парижу. А також, що так рано завоювала цю ліцензію.
Легше це зробити наприкінці, коли більшість учасників вже відібралися. А не на початку, коли лише шість жінок взяли нині ліцензії, і я серед них. Це неймовірно".
- Про здобуття попередньої ліцензії на Токіо-2020
"Минулого разу на Олімпіаду в Токіо я виграла квоту на передостанніх ліцензійних змаганнях. Тоді я виграла її на чемпіонаті Європи".
- Про неіменну ліцензію
"Вона не є іменною, але було вирішено давно, що та людина, яка її завойовує і їде на Олімпіаду. Тому, що в нашому виді набагато важче взяти ліцензію, ніж потім виступити на Іграх. На Олімпіаді ти маєш тільки 30 чоловік у суперниках і це набагато легше, якщо можна так сказати. А тут ти повинен обстріляти близько ста жінок, щоб вибороти ліцензію. А ще тобі має трохи підфартити. Тому це набагато важче. І я не згодна, що ліцензія не є іменною. Людина все життя може йти до завоювання цієї ліцензії, а потім їде на Ігри хтось інший. Тобто її визначає держава. Це не є справедливо".
- Про наступні змагання до Олімпіади-2024
"На наступних змаганнях буде легше, знаючи, що вже є квота. Але коли їдеш на змагання, насамперед, я не думала про ліцензію, як про щось одне. Я хотіла достойно виступити і посісти високе місце, зайти до фіналу і авжеж заробити квоту. Але кожен раз, коли змагання навіть в Україні, то ти відчуваєш стрес. Тому, я не думаю, що мені буде легше. Це такі ж змагання, де ти можеш поборотися за перші місця, адже це також дуже престижно".
- Про пропозиції залишитись закордоном у зв'язку з війною в Україні
"Звісно, були пропозиції залишитись і тренуватись закордоном. Майже всі країни з ким ми спілкуємось, та навіть не спілкуємось, пропонували приїхати. Вони готові були надати будинок чи квартиру, щоб ми могли тренуватися. Але я не можу покинути своє місто. Я вважаю, що повинна залишатись в Одесі. Разом зі своїм містом це переживати".
Хто така Ірина Маловічко
- 28-річна українська стрілкиня, що спеціалізується на стендовій стрільбі. Майстер спорту України міжнародного класу.
- Віцечемпіонка Європи 2017 року, де здобула "срібло" в командному турнірі. Бронзова призерка чемпіонату Європи 2013 року.
- Чемпіонка Європи серед юніорів 2011 року. Багаторазова чемпіонка України та володарка Кубку України.
- Учасниця Олімпіади-2020, де зупинилася у кваліфікації з восьмим найкращим результатом. Для виходу до фіналу учасниці мали пройти до шістки найкращих у відборі.