Любов Смирнова виросла та жила в приватному будинку в селі Комишуваха, Запорізької області. В ніч з 30-го на 31 травня російська ракета влучила в її домівку. Свою історію жінка розповіла Суспільному.
Минуло вже чотири місяці, а родина Смирнових все ще не може стримувати сліз коли приїжджає до рідної домівки. В ту ніч коли окупанти зруйнували будинок, пані Любов ночувала в підвалі багатоповерхівки навпроти. Чоловік йти до укриття відмовився, - розповідає жінка.
"А я ще й досі не … Ну коротше не усвідомив. Тут варіантів немає, я мав залишитись на цьому дивані. Я й досі не знаю і не можу усвідомити навіть, як це так можна вижити", - каже Микола Смирнов.
Після влучання снаряда окупантів у будинку спалахнула пожежа. Доки не приїхали рятувальники гасили разом із сусідами, своїми силами, розповідає Любов Смирнова.
"Не швидко тому, що була пожежа тут поруч ще в одному будинку і дві пожарки працювали там. Ми визвали, а вони кажуть, що вони на виїзді. І вже коли приїхали вже вигоріло дві кімнати повністю. А ми самі так, самі. З підвалу вилізли ото і люди, я бігала по парапету вони мені воду подавали, оце заливала", — каже жінка.
Більш-менш вціліла лише ванна кімната, пральна машина та водонагрівач. Документи вдалось врятувати, бо жінка взяла їх із собою до укриття, про всяк випадок. В гаражі обвалилась стіна та провалився дах, дивом вцілів скутер та мотоблок також пошкоджена літня кухня.
"Двері, були євровікна, все повилітало зі шматками стіни, частина стіни також зруйнований, розбитий", — каже вона.
Від ворожого снаряду поранення отримали й тварини родини Смирнових:
"Була собака. Котика в нас не було, але коли люди почали виїжджати, з початком війни, до нас прибилося двоє котиків. І під час цього обстрілу один котик загинув, а один і досі є. А собачка пішла з дому. Його засипало, я його відрила, але він вискочив і де він дівся... Більше не прийшов", — каже Любов.
Любов Смирнова працює вихователькою в дитячому садочку селища Комишуваха вже 35 років. Внаслідок ворожих обстрілів, через побиті вікна закладу, до приміщення залітають птахи.
"Це група в, якій ми працювали до 24-го лютого. Лунав сміх дитячий, гомін, а зараз тиша, пустота. Коли зустрічаю батьків дітей, вихованців то батьки говорять, що діти дуже хочуть до дитячого садочка, що їм не вистачає спілкування з нами, спілкування один з одним. Але ж, як бачите, Росія відібрала в нас навіть це", — каже вона.
Наразі Любов разом із чоловіком та мамою мешкають у сестри в Запоріжжі та дуже хочуть повернутись до рідної Комишувахи.
Читайте також: Військові РФ обстріляли село Зарічне Запорізького району касетними снарядами. Місцеві розповіли про наслідки
