Як проходить евакуація населення на деокупованих територіях Харківщини, наскільки безпечним є перебування у звільнених населених пунктах та у який спосіб зв'язатися з волонтерами — у матеріалі Суспільного.
Небезпека залишається
Нині волонтери Червоного Хреста евакуюють людей з деокупованих територій Куп'янська, Ізюма та сусідніх територій, розповів в етері Українське радіо Харків представник обласної організації Товариства Червоного Хреста України, координатор евакуації при координаційному гуманітарному центрі Сергій Шелекет.
"Більш віддалені території, на жаль, ще небезпечні — це і загроза обстрілів, і мінна небезпека", — говорить Шелекет.
"Там, де проходили й навіть зараз проходять активні бойові дії, навіть на деокупованих територіях, які більш безпечні, може прилетіти, може бути артобстріл, у деяких випадках були навіть снайперські обстріли", — зазначає представник Червого Хреста.
Кого вивозять в першу чергу
Вивозять в першу чергу людей вразливих категорій — поранених, дітей, вагітних, пенсіонерів, людей з інвалідністю.
"Ситуації, що вражають, коли наші колеги знаходять лежачих — пенсіонерів, людей з інвалідністю. Їхнє життя постійно у небезпеці, бо зараз вже холодає. Одного разу хлопці знайшли лежачого, і в нього вдома не було скла, він лежав під вікном", — розповідає Шелекет.
Під час другої поїздки до Куп'янського району чоловіка вдалося евакуювати до Харкова.
"У них не було можливості на той час його евакуювати, і вони хоча б заклали йому вікно, щоб не продувало. І наступного разу, коли вони вже їхали зі спеціалізованим автотранспортом, швидкою, його евакуювали до Харкова", — каже представник Червоного Хреста України.
Місцевих, які не хочуть полишати домівки попри небезпеку, волонтери намагаються переконати прийдешніми холодами.
"Але є такі села, які були не зачеплені війною, і вони живуть тим життям, яким жили, за винятком того, що в них нема зв’язку, світла, але домівки цілі, вони заготовляють припаси на зиму. І вони не хочуть евакуюватися, бо в них все гаразд", — говорить Шелекет.
"Але там, де були активні бойові дії, там майже все зруйновано. Де люди вже побачили, що їх сусіди, родичі виїжджають, їм простіше евакуюватися, бо вони розуміють, що в них на вулиці, якщо пройтися, може залишитись три людини. Цей соціальний фактор теж впливає на прийняття рішення", — зауважує координатор.
Варіанти евакуації
За його словами, у розпорядженні організації є п'ять караванів з автомобілів та спецавтівок для евакуації. Цю кількість називає достатньою для вивезення людей.
Спершу організація вивозить людей до Харкова, далі вони можуть пересісти на міський транспорт. Деякі виїздять до своїх родичів.
"Якщо їхати нема куди, або їм треба пересидіти кілька днів, їх поселяють у гуртожитках чи поселеннях, придатних для цього. А далі їдуть або по домівках, або їх розселяють у Житомирській, Івано-Франківській, інших західних областях", — зазначає Шелекет.
"Якщо людина хвора або поранена, є можливість розміщувати до лікарень. Якщо це лежача людина, її спеціалізованим транспортом доставляють до гуртожитку, і потім направляються далі", — говорить координатор евакуації при координаційному гуманітарному центрі Сергій Шелекет.
Як зв'язатися з волонтерами
"Є телефони всеукраїнського Червоного Хреста, харківського, які приймають заявки на евакуацію. Є також організація "Українські рубежі", вони також приймають дзвінки на евакуацію", — каже Шелекет.
Усі організації, які займаються евакуацією, мають доступ до загальної мережі запитів: "Таких організацій багато, тому якщо ви знаходите телефон і телефонуєте, то всі ці дзвінки надходять до загальної бази евакуації, і організації, які проводять евакуацію, отримують цю інформацію. Щоб не було таких випадків, коли одна команда поїхала і всіх вивезла, а друга не їхала по тих самих адресах".
Читайте також
Росія обстріляла щонайменше 6 населених пунктів у Харківській області — Генштаб
