Із початком повномасштабного російського вторгнення в Україну, суспільство з новою силою сколихнуло питання дерусифікації, яка розпочалася 2014 року. Виявилося, що цей процес оминув чимало українських вулиць, населених пунктів, площ і пам’ятників. Зокрема, загострилася дискусія про доречність музею Булгакова в Києві.
Про "дім Булгакова" і самого письменника пише Оксана Забужко в есеї "Цей проклятий “квартирный вопрос" 2015 року, який знову набув популярності серед українців. У ньому авторка наголошує на імперськості Булгакова та його творів і його ненависті до родини Листовничих – господарів будинку на Андріївському узвозі, 13, у якому Михайло Булгаков винаймав квартиру.
Пропонуємо дізнатися більше про родину Листовничих, господарів "булгаківського дому", в цій історичній довідці.
Василь Листовничий – архітектор, цивільний інженер, викладач і почесний громадянин Києва. Він народився 1876 року в родині збіднілого купця Павла Листовничого, що походив із козацького роду. Здобув освіту в Київському реальному училищі, пізніше – в Інституті Цивільних Інженерів у Петербурзі. 1902 року Листовничий одружився з піаністкою Ядвігою Кринською.
Ядвіга Кринська – полька, онука Юзефа Хлопіцького, одного з керівників польського повстання 1863 року. Піаністка давала концерти в Купецькому зібранні (нині – Національна філармонія України) в 1912-1914 роках. А двоюрідним братом Ядвіги був польський композитор, засновник і директор Одеської консерваторії, а пізніше директор Варшавської – Вітольд Малішевський.
Незадовго після одруження, у пари народилася донька – Інна Листовнича.
Перші роки подружжя Листовничих жило за сусідством із родиною Булгакових, на Деонісіївському провулку. Вивчившися й накопичивши достатньо грошей, 1909 року Листовничий придбав у купця Мировича садибу на Андріївському узвозі. Вона складалася із трьох будинків і нараховувала 70 мешканців, серед яких – Булгакови. Архітектор одразу ж взявся облаштовувати дім і внутрішній дворик, завів стайню з парою коней і екіпажем.
"Позиція очевидна – точно не варто чіпати": Ткаченко не вважає за потрібне закривати музей Булгакова в Києві
У цей період Василя Листовничого призначають на престижну посаду окружного архітектора Київського навчального округу, що об’єднував навчальні заклади Київської, Волинської, Подільської, Чернігівської і Полтавської губерній. За проєктами Василя Павловича було побудовано чимало гімназії у Конотопі, Кременчуці, Брацлаві та Острозі.
А модерний будинок капітана Чіткова у Вінниці (1910 р.) досі лишається окрасою міста (за іншою версією будинок спроєктував вінницький архітектор Григорій Артинов). Окрім того, архітектор брав участь у будівництві павільйонів Всеросійської сільськогосподарської й промислової виставки 1913 року в Києві та викладав у школі десятників і в Київському художньому училищі.
У роки Першої світової війни, Листовничий був начальником 2-го укріпрайону оборонних робіт Південно-Західного фронту, вів гідротехнічне будівництво на Дніпрі та Прип’яті. А в часи Української Народної Республіки (1917-1919) далі працював за професією.
Музей Булгакова в Києві: чи варто залишати заклад, присвячений настільки неоднозначному літератору
У ніч на 7 червня 1919 року чекісти заарештували Василя Листовничого у власному будинку та доправили в Лук’янівську в’язницю. Помилкове звинувачення "про створення друкарні для друкування контрреволюційних листівок", про яке Василь так і не дізнався, стало переломним для життя архітектора. У в’язниці Листовничий пробув близько чотирьох місяців, його подальша доля маловідома.
У серпні 1919 року Інна Листовнича, донька Василя, знайшла на стіні однієї з камер напис, надряпаний цвяхом: "У ніч на 25.VIII. без звинувачення, суду і слідства розстріляний цивільний інженер Василь Павлович Листовничий". Проте в ту ніч розстріл імітували. За спогадами Валерія Кончаківського, онука Василя, його розстріляли під час спроби втечі з пароплава, яким ув’язнених перевозили до концтабору, на північ.
Після смерті батька Інна Листовнича жила в будинку родини разом із чоловіком Миколою Кончаківським і дітьми. У роки Голокосту Кончаківські-Листовничі неодноразово рятували сім’ю євреїв. 1994-го їх було визнано праведниками Бабиного Яру. Саме Інна Кончаківська-Листовнича сприяла збереженню будинку за адресою Андріївський узвіз, 13 – "дому Листовничих".
"Займаємось історією Києва": директорка музею Булгакова висловилася про доцільність існування закладу
Цьогоріч, у квітні, Літературно-меморіальний музей Михаїла Булгакова відреагував на есей Оксани Забужко на офіційному сайті. У відповіді вказано на брак джерел інформації в есеї письменниці та "бажання авторки маніпулювати фактами на догоду власній концепції протистояння світів Листовничого та Булгакова".
Читайте нас у Facebook та Telegram
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
