Дубенському замку на Рівненщині виповнилося 530 років від часу будівництва. Ювілей відзначили 27 вересня. До цієї дати відновили тунель у настарішому, надбрамному корпусі. Про цікавинки усього замкового комплексу Суспільному розповіла заступниця директора Державного історико-культурного заповідника Дубна Надія Любецька.
У комплексі Дубенського замку є надбрамний корпус, це найстаріша споруда, палац князів Острозьких XVII століття та палац князів Любомирських, який добудували у другій половині XVIІI століття.
"Замок князів Острозьких використовувався для збереження архівів всіх світських осіб і для збереження архіві князів Острозьких і Любомирських. У польський період розміщувались різні органи судочинства", — розповіла Надія Любецька.
Нині у підвальному приміщенні палацу князів Острозьких розмістили експозицію "Історія тортур та покарань". На виставці "Історія знарядь тортур і покарань" представлені дев'ять знарядь для страти та допитування різних періодів.
Зокрема, тут є диба, гільйотина, паля, ганебний стовп, станок для розтягування тіла, крісло Мойсея, знаряддя для підвішування на гак та знаряддя для колесування.
Усі засоби для тортур виготовлені в масштабі один до одного, а в екскурсіях застосовують елементи театралізації.
"Ми маємо інквізитора, який проводить допит, ми маємо ката. Представлений тут пристрій для колесування. Це перехрещені колоди, до яких прив'язували людину руками і ногами навхрест. Пізніше кат брав товсту палицю чи залізний лом і перебивав кістки рук та ніг", — пояснила Надія Любецька.
Після таких тортур, з її слів, людина втрачала свідомість, а якщо навіть приходила до тями — їй перебивали хребет. Після цього тіло людини клали на інший засіб для тортур.
"Одним з найгуманніших видів покарань був ганебний стовп, він містить проріз для голови і обох рук. Людину ставили сюди від кількох годин до кількох діб. Таким чином карали за дрібні хуліганства, крадіжки", — зазначила заступниця директора Дубенського замку.
Для князівських банкетів була передбачена спеціальна зала.
"Збудована за сприяння знаменитого італійського зодчого Доменіко Мерліні, який був запрошений князем Любомирським. На гуляння збиралося багато люду, величезні столи застеляли трьома скатертинами, щоб подавалися одні страви, потім зняти й подати другі, затим — треті обов'язково у срібному посуді. Князі Любомирські могли собі дозволити жити багато", — зауважила Надія Любецька.
За її даними, на гуляння у замку з'їжджалося до 30 тисяч людей. Для порівняння Надія Любецька зазначає, що в Дубні тоді проживало менше шести тисяч містян.
До нашого часу в бенкетній залі збереглася оригінальна ліпнина. На ній зображено скульптури, які виконують танець Бахусу — богу виноробства та веселощів.
У 2020 році було відкрито відреставровану тронну залу, у якій розміщено князівський трон, стіл різьблений ручної роботи, 13 портретів власників замку та їх родин. Нині ця презентаційна зала використовується для урочистих подій, весільних церемоній, ділових зустрічей, конференцій, тренінгів та інших заходів.
Своє 530-річчя Дубенський замок зустрічає оновленим внутрішнім порталом, де розміщені сучасні інформаційно-ілюстративні стенди, які висвітлюють етапи розбудови замку.
Щодо експозицій, то найцінніші їхні предмети нині недоступні для огляду. Їх заховали через воєнний стан, але екскурсії проводять.
Читайте також
- На Рівненщині добудовують дитсадок, щоб розмістити там переселенців
- Приватизація на Рівненщині: коли стартують аукціони та що треба знати охочим купити держмайно
- Підготовка до ЗНО з історії України: пластуни Рівненщини запрошують на безкоштовний навчальний курс
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram
Ми у Twitter
