21 вересня Україна повернула з російського полону 215 військових, зокрема бійців "Азову". Обмін відбувся у Чернігівській області. Серед звільнених — пресофіцер полку Дмитро Козацький з позивним "Орест". Сестра героя Дар'я Юрченко розповіла Суспільному про перші моменти зустрічі.
Останнього разу, він нам телефонував 2 серпня. Весь цей період ми чекали його ось-ось він повернеться. Ось думали, завтра він повернеться, але він не повертався. Мені одного разу наснився сон, там де Діма мені сказав, що він приїде в четвер, те, що ми зустрінемось в четвер і я це дуже запам’ятала. І кожного четверга у нас: Діма повернеться, я в це дуже сильно вірила. І ось четвер і я вже стільки разів думала, а він не приїжджав, можливо це я просто себе накрутила. І ось середа. Я прокинулась, мені дуже сумно було, так ніби щось не те відбувається.
І тут — найпрекрасніший момент, я якраз сиджу на занятті з англійської мови, це було вже пізно я займаюсь зараз підготовкою. І тут телефонує мені мама і типу: “Діма подзвонив !” Я кажу, — що?! Каже: “Діму, Діму обміняли !”. А я питаю, що він, як, де? Мама: “Ну все, я побігла! Мені на роботу треба!” Вона скидає трубку і я така: Діму обміняли. Це було неусвідомлення.
Усвідомлення того, що він повернувся я не вірю. Я вже його пощупала і кажу, Дім а це точно ти? А він малесенький, я його обіймаю, думаю: Боже, це сон? Якщо сон — не будіть мене. Я навіть сьогодні прокинулась і я у піднесеному настрої.
Коли ми вже дізнались, що його обміняли, я вже заснути не могла. І я в мільйонний раз думала, як це все буде. Я думала ми набіжимо один на одного і розірвемо, обіллємо сльозами від щастя. Коли ми під’їжджали, в нього вже був зв’язок. Я йому скинула фото, де він знаходиться і кажу, ти тільки не виходь раніше, ми хочемо на відео зняти. Він виходить, я кажу: відео! відео, давай вмикай! Бачу Діму, а там ще дорога була і машини їздять, а ми з мамою намагались пройти якомога швидше, не будемо ж мамою в перший прекрасний день падати під машини.
Читайте також: Звільнені з полону РФ українці у різному стані, до багатьох застосовували тортури — Буданов
Ми зачекали, а потім біжимо і ми обнялись. Я готувала себе до того, що він у фізичному стані буде не такий, як до війни. А тут мені так страшно стало, що я його зламаю. Через його одяг: майку, кофтинку, вітровку, я відчувала кістки, це страшно. Ручку його взяла, як з новонародженою дитиною, а там пальчики такі малесенькі, боїшся навіть взяти. Кажу, Діма можна я тебе вщипну? А він каже, ну якщо ти думаєш, що це сон, то треба тебе щипати... звичайно це було щастя.
Він був такий щасливий. Він вже навіть телефоном, я почула, що це мій Діма. Це Діма, яким був і до війни: незламний, дуже позитивний, веселий. І я вже чула по його голосу, що він не змінився. У нас у всіх очі чи від сліз сяяли, чи від щастя сяяли, були дуже добрі очі до яких я звикла. На “Азовсталі”, коли я їх бачила вони були понурені, зажурені, не найщасливіші. А тут я бачу, він не має такий вигляд, як до війни, дуже схуд, але я бачу свого щасливого Діму і це найголовніше.
Перші слова були: я тебе люблю. Він спочатку з мамою обійнявся, а я вже стою і схлипую від щастя — не вірю. А він: “Мамочко, я тебе кохаю!” , і мама: “я тебе теж”. Я кажу, Дімочка я тебе люблю. Не було відразу таких питань: як ти.
Ми зустрілись, допомогли занести йому речі, які ми привезли. Не було багато часу. Ми не знали, коли він приїде — ми курточку не купили, кросівки. І ми цю куртку мого хлопця віддали Дімі, а вона висить. Нічого, аби тепло тобі було, купимо. А не купимо, то відгодуємо. Я навіть пожартувала над ним. Ми колись з ним маски для обличчя робили, і я йому в цей раз купила для очищення та відбілювання. Кажу: “ну що Дім, тепер ти будеш чистий" і вручила йому ці маски. А ще він дуже сильно хотів “Наполеон” і я вже з цим тортом, кажу: "на тобі, їж!". Ця людина просто так почала їсти… Діма, кажу, тобі не можна багато їсти, у тебе шлунок ось такий маленький.
Ми йому розповіли, який він відомий. А він такий: що, серйозно? Я йому привезла журнал Форбс і він такий до своїх колег: “Ви подивіться, я у Форбсі”. Я йому розповіла про виставки, які ми робили, як ми їх чекали. Їм же говорили, що вони нікому непотрібні. Але Діма розповів, що вони відчували наші промені, вони до них долітали, знали що їх чекають і будуть раді поверненню.
Ми з Пташкою зустрілись, це така позитивна людина! Вони скільки всього пережили, але з ними поспілкуватись, вони будуть більш відкриті, зібрані. Дивлюсь на них двох, кажу, як ви, все добре? А Пташка така активна. Їхній дух ніхто не зламає. Вони приїхали з полону, де їх морили голом, катували і вони приїхали з усмішкою на зло тим всім і на щастя нам.
Їм було тяжко, були нелюдські умови. Але найтяжче для них було, що не могли повідомити рідних, що живі. Навіть у цих поганих умовах вони думали про рідних. Ну якщо людина приїхала, як тростинка, то навіть не питаючи можна зрозуміти, що це — жах.
Є у Діми декілька синців, ще зменшився шлунок і йому не можна переїдати, це у них всіх так. І ми йому ще ножиці манікюрні привезли, бо він розповідав, як плиточкою обпилював нігті. У Діми ніякої техніки не залишилось, і в нього є мрія купити фото зброю. Він вже так хоче стати на свій фронт, у плані фотографа.
Ми цією ситуацією не маємо забувати про інших полонених. Нарешті мій Діма повернувся, тепер наша команда стала більша і ми маємо боротися за всіх. У нас є плани зібрати усіх друзів та рідних. Діма хоче стати перед нами і розказати, як все було. Я так хотіла йому при зустрічі багато розповісти, але мій словниковий запас закінчився на: "Я тебе люблю".
Що відомо
- 21 вересня Україна повернула з російського полону захисників Маріуполя, зокрема військових "Азову". Обмін відбувся у Чернігівській області.Загалом з російського полону звільнили 215 військових. З них 108 — бійці "Азову". Також звільнили 10 іноземців, які воювали на боці ЗСУ, серед яких громадяни США, Британії, Марокко, Швеції, Хорватії — вони повертаються за посередництва Саудівської Аравії.
- В обмін на 200 українських захисників Україна передала Віктора Медведчука. За словами голова ГУР Міноборони України Кирило Буданов, екснардеп від "ОПЗЖ" Віктор Медведчук був потрібен ФСБ, бо через нього йшло фінансування агентів РФ в Україні.
- До спецоперації, крім України, були долучені Польща, Саудівська Аравія, Туреччина.