Від початку серпня російські війська з території Запорізької атомної електростанції обстрілюють неокуповані території України на протилежному березі Дніпра — Нікополь, Марганець та прилеглі населені пункти Дніпропетровщини.
Про ситуацію на ЗАЕС, захищеність реактора, небезпеку обстрілів станції та потенційні загрози для Дніпропетровщини в разі можливої аварії в інтерв’ю Суспільному розповів професор Державної екологічної академії Міндовкілля, голова науково-технічної екологічної ради при департаменті екології Дніпропетровської обласної адміністрації Григорій Шматков.
Які особливості ЗАЕС в порівнянні з Чорнобильською? Чим відрізняється система безпеки та які системи охолодження?
Станцію називають Запорізькою. Спеціалісти називають її Дніпропетровською, оскільки в зоні місто Нікополь, це всього лише 6 км навпростець від станції. Далі місто Марганець, ще десь понад 20 кілометрів. Трохи далі Покров (колишнє Орджонікідзе — ред.) Найбільші промислові центри, плюс селища. Загалом понад 300 тисяч населення Дніпропетровської області потрапляє в 30-кілометрову зону.
ЗАЕС — найбільша станція в Європі. Коли працювали тільки 5 енергоблоків, то для систем охолодження використовувався ставок-охолоджувач — відгороджений дамбами від Каховського водосховища, площею 8 кв. км. Вода туди подавалася, мала там бути, а скидатися лише наприкінці березня-початку квітня, коли паводок. Та по факту ставок працював 9 місяців на рік. Виявилося, що то був не ставок-відстійник, а ставок для стічних вод. Скидалися стічні води з Енергодара, солона брудна вода після хімічної підготовки, вода зі зливової каналізації та навіть з теплової електростанції, яка за 1 км від Запорізької атомної станції. Один з питних водозаборів Нікополя розташований нижче, ніж скид з атомної станції. Тобто вода з радіонуклідами рано чи пізно потрапляє до питного водозабору.
Які концентрації радіонуклідів потрапляють до водосховища? Чи перевищують вони допустимі гранично-допустимі концентрації (ГДК)?
Так, вода скидається на рівні допустимих концентрацій, але ж цей скид відбувається постійно. Тому накопичення йде і в донних відкладеннях, у всьому біоценозі, рибі тощо. Екологи та радіаційники вважають, що система очистки потребує модернізації та вдосконалення.
Зауважу, що проєктний строк експлуатації такої атомної станції 30 років, а вона працює вже 38 років. І при цьому МАГАТЕ подовжує строк роботи ЗАЕС. Але ж міцність конструкцій (бетону, металу) самого реактору вже ослаблені.
Взагалі місце для ЗАЕС обрали вкрай невдало. Вона побудована на насипних пісках прямо на березі Каховського водосховища. Це водосховище — одне з останніх в каскаді водосховищ річки Дніпро. Тому російські війська використовують атомну станцію для шантажу, бо в разі руйнування греблі чи самої АЕС матимемо катастрофу.
Що з охолоджувальною системою 6 блоку?
З проєктом до 6 блоку мали будувати і побудували дві гігантські градирні. Це система охолодження: порожні бетонні вежі висотою 120 метрів, нагору подається вода. Вона розпилюється та стікає по "ребрах", охолоджується. Гаряча вода. Над будь-якою градирнею промислового підприємства ви побачите пар. За 800 метрів від викидів цих градирень розташовані дві великі труби висотою до 100 метрів, Запорізька теплова електростанція. Вони викидують тонни пилу та шкідливих газів до атмосфери. Якщо цей газ змішується з водяними парами, то миттєво утворюються азотна, сірчана, вуглецева кислости. Це неприпустимо, ми отримуємо на місці радіоактивний кисневий коктейль, кислотні дощі.
Як захищено сам реактор? Яка ймовірність вибуху реактора?
У порівнянні з Чорнобильською станцією це принципове інше розташування реакторів. На Чорнобильській станції 3 та 4 блоки поєднані територіально дуже близько. Це дуже погано і небезпечно. А блоки на ЗАЕС стоять на відстані приблизно 50 метрів один від одного.
Реактор — це величезний колодязь, в якому уранове паливо в трубочках. Саме ядерне паливо — це таблеточки розміром з аспірин, але вони закладаються у трубки довжиною понад 4 метри. Збираються в тепловидільні збірки, яка і опускаються в реактор. Вони як стільники. Цей реакторний блок дуже добре захищено. Там залізобетон товщиною 6 метрів, може й більше. Але це не звичайний залізобетон, до якого ми звикли, де маленька проволока металева. Це величезні канати, сплетені багаторазово. Зруйнувати такий блок дуже складно. Він навіть був розрахований на падіння великого літака. Навіть якщо впаде, то він не зруйнується. Тому навіть якщо влучить снаряд, ракета, міна, — реактор витримає. Можуть бути якісь відколи, але сам реактор не буде пошкоджено.
Втім, реактор — це лише серце. У нього дуже багато додаткових об’єктів, які забезпечують його роботу. І якщо їх порушити, то порушиться робота енергоблоку.
Які наслідки можна спрогнозувати в разі аварії? І який радіус забруднення може бути?
Розповсюдження непередбачуване. Після Чорнобильської трагедії мені довелося бути в перших числах травня 1986 року в Запорізькій області в санепідстанції. Я приїжджаю, а начальник станції сидить, обхопив свою голову руками. Каже, стали збирати перші врожаї овочевих — все фонить, забруднено радіацією. Де Чорнобиль, а де — Запоріжжя.
Ми не знаємо, який ступінь аварії може відбутися на ЗАЕС. Якщо це буде пожежа на реакторі, вибух реактора з пожежею — дим та хмара піднімуться. Це охопить сотні кілометрів.
Якщо це буде аварія на одному з енергоблоків, руйнування, але встигли заглушити, пожежі немає, то не буде такого вибуху енергоблока, як був на Чорнобильській станції. Хоча якщо реактор піде в розгін, то буде такий вибух, нікуди не дінешся. Відсутність охолодження також може призвести до вибуху.
МАГАТЕ зазначило, що для запобігання аварії треба вжити таких заходів, як негайне встановлення зони ядерної безпеки. Що це за зона та за що відповідає?
Ця фраза багатьох спеціалістів вразила, тому що немає чіткого визначення, що таке зона безпеки для ядерної станції. Є поняття санітарно-захисна зона. В нашому законодавстві України: санітарно-захисна зона — 3 км. Місто Енергодар від станції на відстані 5 км. В радіусі 3 кілометрів не повинно бути жодних населених пунктів, житла, об’єктів тощо. Ось це санітарно-захисна зона при роботі станції. А при виведенні її з експлуатації (нештатний режим) і викиді, ми не можемо визначити, яка буде зона. Для цього потрібно змоделювати всі можливі випадки і на всі можливі погодні умови: взимку одне, восени — друге, взимку — третє. Дощі — це одна ситуація, на місці можуть частково опуститися викиди, якщо немає цього — розсіювання може бути.
Треба відселяти людей. А який радіус взяти? В залежності від погодних умов — 30-50 км.
Вченим-спеціалістам потрібно виділити якісь кошти на розробку всіх різноманітних сценаріїв можливих аварій та заходів безпеки. Та бути готовими до будь-якого випадку.
Читайте також
Радіаційна безпека: що робити у разі аварії на ЗАЕС та який рівень радіації у Дніпрі
МАГАТЕ опублікувало звіт за підсумками місії на Запорізьку АЕС
У разі потреби ЗАЕС буде зупинена — Держатомрегулювання
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
