Миколаїв — синонім мужності. Волонтерка розповіла про свою діяльність та рідне місто

Жителька Миколаєва, мати двох дітей, тренерка і волонтерка, в минулому журналістка Тетяна Колесниченко розповіла кореспондентам Суспільного, як для неї особисто почалась повномасштабна війна та чому вона не покине рідне місто до Перемоги України. Зараз жінка частина команди "Rebel Volunteers".

"Мені здається, що зараз, як ніколи, Миколаїв та миколаївці асоціюються з мужністю, кремезністю, підтримкою, волонтерством. Тому я хочу побажати всім миколаївцям триматися, не зупинятися, пхати далі до перемоги", — сказала Тетяна Колесниченко.

Ще пів року тому Тетяна значну частину свого часу проводила у спортзалі, тренувалася і тренувала інших. Нині полички з консервами, медикаментами, засобами гігієни, спілкування з військовими та іншими волонтерами — її нова реальність.

"Намагаємося збирати не тільки тушонка, там ще щось таке. Вони настільки радіють смаколикам... Що мені взагалі подобається в роботі з військовими — вони ніколи не будуть зайвого просити", — говорить Тетяна.

Склад з консервами для військовослужбовців та цивільних. Фото: Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв

Тетяна Колесниченко обрала для себе волонтерську діяльність практично з самого початку повномасштабної війни. Каже, що їхня команда закуповує продукти, медикаменти і одяг для військових завдяки допомозі небайдужих містян.

"Намагаємося взагалі працювати адресно. Ми маємо розуміти кінцевого споживача, людину, яка буде користуватися стовідсотково тим, що ми знайшли. Скажімо, якщо по моїй тематиці, то це тактична медицина. Я маю розуміти, що аптечка, яку я зібрала, вона поїде на нуль. І людина її вдягне і буде захищена", — пояснює волонтерка.

Емблема волонтерської організації, до складу якої входить Тетяна. Фото: Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв

Щоб заохотити до донатів якомога більше людей, команда волонтерів почала виготовляти власний мерч: зокрема футболки та кепки. На одному з аукціонів футболку, на якій поставили підписи всі члени команди "Rebel Volunteers", продали за 15 тисяч гривень.

Футболка з написом "Миколаїв". Приклад мерчу, який виготовляють волонтери. Фото: Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв

Перші кроки у волонтерстві Тетяна зробила ще у 2014 році. Тоді почала допомагати переселенцям.

"Мені здається, що всі адекватні люди ще у 2014 році включилися в процес. І зрозуміли, що на тому етапі не закінчиться нічого. І от 2014-2015 роки, коли був великий потік людей, які приїжджали з інших областей, зі сходу сюди, вони потребували допомоги, підтримки. І тоді ми вже починали працювати саме з цивільними", — пригадує Тетяна.

Тематичні листівки, які виготовляють волонтери. На них вони пишуть привітання та побажання для військових, яким везуть допомогу. Фото: Назарій Рубаняк

Тетяна Колесниченко розповідає, все своє життя вона провела в Миколаєві. Тут народилися її діти. І їхати звідси жінка не планує. Хоче бути корисною в рідному місті, наближаючи Перемогу.

"Мені пропонували переїхати, мабуть, разів з п'ятнадцять. Просто пропонували роботу в інших містах. Я не хочу. От Миколаїв... Можуть казати, що він сірий, він не такий веселий як Одеса, не яскравий. Для мене особисто Миколаїв яскравий людьми, тут унікальні люди. І якщо ти їх побачиш, роздивишся і почнеш з ними спілкуватися, тим більше товаришувати — ти звідси не поїдеш. Тому, що коли ми разом, ми зможемо перемогти обов'язково", — говорить Тетяна Колесниченко.

Читайте також

За стійкість та мужність. Мер Одеси відзначив миколаївців нагородою

Нескорений Миколаїв крізь століття. Історик розповів про військове минуле міста та його аналогію із сьогоденням

Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.