За даними департаменту громадського порядку та цивільного захисту Дніпровської міської ради, станом на кінець серпня на території Дніпра було 304 сховища та два протирадіаційні укриття. Перелік приміщень, які за висновками актів обстежень, можуть бути використані як найпростіші укриття, ще формують. Зараз у ньому 24 адреси.
У якому стані зараз наявні укриття міста, чи відповідають вони критеріям безпеки, хто відповідальний за їхнє утримання та які ноу-хау є в створенні укриттів — в інтерв’ю Суспільному розповів інженер, співробітник кафедри металевих, дерев'яних та пластмасових конструкцій Придніпровської академії будівництва та архітектури Леонід Купнєвич.
Що таке "бомбосховище"? Від яких загроз має захищати?
Коли ми говоримо слово "бомбосховище", ми маємо на увазі будь-яку споруду, яка дозволить нам вберегтися від наявних сьогодні загроз. Проте простіше скористатися словом більш загальним — укриття або сховище. В сучасній будівельній літературі часто використовують слово "бункер". На нормативному рівні воно, звісно, не закріплено.
Найчастіше, що ми можемо побачити в багатьох подвір'ях, — саме ті "бомбосховища. Офіційно вони мають назву "захисні споруди цивільного захисту" і складаються зі сховищ для цивільного захисту, протирадіаційних укриттів і найпростіших укриттів для населення. Їх будували за єдиною логікою, що конструкції даної споруди призначені для захисту від фугасних снарядів (зазвичай — бомб) й захисту від зброї масового ураження. Та часи змінилися, як і загрози. Питання зброї масового ураження залишилося, особливо ядерної зброї. А от питання ураження тільки бомбами значно розширилося. Маємо захищатися від артилерійських снарядів і ракет.
Що має бути в сховищі?
Сховище повинно мати водопровід та водовідведення. За потреби — опалення й велику кількість фільтро-вентиляційного обладнання. Також може знадобитися обладнання для регенерації повітря. Вся зброя масового ураження — біологічна, хімічна і ядерна — це один пласт загроз. Фільтро-вентиляційне обладнання має захистити людей від даного виду зброї. Якщо воно працює, то на деякий час люди захищені від зовнішнього впливу даної зброї.
В укритті повинен бути телефонний зв’язок або радіо, але зараз говорять, що в кожному укритті має бути й інтернет. Повинен бути запас провіанту та питної води.
Обов’язкові питання планування — має бути щонайменше два виходи, один з яких аварійний. Останній має бути прорахований так, щоб навіть при руйнуванні будинків поруч люди мали змогу вийти на поверхню.
Чи можна підвали використовувати як укриття?
Коли ракета, бомба чи снаряд влучає в будівлю, то вона зменшує їхню дію, тобто служить буфером. Але якщо ви в необладнаному підвалі – він може стати могилою. Оскільки він має витримати не тільки фугасну дію, а й падіння конструкцій будівлі. Особливо навантаження йде на стелю. Тобто підвали можна підсилювати і використовувати як укриття. Але знову наголошую: мають робити винятково профільні фахівці.
Разом з тим часто чуємо, а який будинок більш безпечний: панельний, монолітний, цегляний? Я б не рекомендував на це взагалі орієнтуватися. Навіть два будинки одного року будівництва, однієї серії не будуть однаковими. Кожна будівля прожила своє окреме життя, має свої вади, свої комунікації (за якими доглядали або ні). Проте загалом вважають, що більш безпечними є монолітні будівлі. Та при цьому, якщо завалюють панельні будинки, в них є можливість утворення ніш. Тобто є статистична ймовірність врятуватися. В той час як в монолітній будівлі таких ніш може не бути. Цегляні будинки — десь посередині.
Чи можна використовувати підземні переходи та паркінги як укриття?
Це споруди подвійного призначення. Це добре комерційне вирішення фінансування спорудження бомбосховищ. Паркінги одночасно є фундаментною групою для будинку, окрім практичного прямого застосування. Але сам по собі паркінги — дороге задоволення. Треба враховувати, що вони додають чверть до вартості квартири. І ще потрібно врахувати, щоб паркінги мали функцію укриттів, має бути розрахунок 3 квадратні метри. Якщо це враховувати, то потрібно було б збільшити площу паркінгу, і вартість на житло в такому будинку виросла б десь на 30%.
Укриття, які стоять окремо, намагаються не робити, оскільки це дорого (і в спорудженні, і в утриманні). Проте якщо вже в нас є підземні переходи, їх можна запроєктувати як укриття. Або ж підсилити й зробити укриттями.
За кожним укриттям закріплено фахівця?
Повинна бути людина, яка обстежить бомбосховище, причому і конструкції, і обладнання, і комунікації. І по факту дасть висновок щодо відповідності критеріям безпеки: в якому стані дане укриття, що воно здатне витримати. Такі спеціалісти є. Хоча і досить формально, але в нас працює система цивільного захисту, в якій передбачені фахівці саме з укриттів. Їх потрібно викликати для перевірки стану бомбосховищ. Але і самі мешканці будинку мають вимагати такої експертизи.
Людям варто усвідомити, що це колективна відповідальність. І питання укриттів стосується кожного. За кожним укриттям має бути закріплена людина, яка утримує сховище, відповідає за його стан. Наприклад, у Швейцарії укриття закріплені за мешканцями. Вони його самі утримують та відповідають. Але людина може відмовитися від цього і сплачувати податок на утримання бомбосховищ.
Проблема відсутності укриттів в приватному секторі. Що робити?
Тут більше питання у відповідальності: хто і як має дозволити людині самостійно встановити певне укриття на своєму подвір’ї, за якими критеріями? Чи повинна держава субсидувати такі укриття? Або інші форми інвестицій, щоб споруджувати укриття в приватному секторі. Якщо це питання залишити так, як воно є зараз, то матимемо негативні наслідки. Держава має звернути увагу на дану проблему.
Якими укриття мають бути у районах з особливостями ґрунту (житлові масиви Тополя, Комунар, проспект Поля тощо)?
В таких районах укриття будуть коштувати дещо дорожче. Конструкції мають бути наземними. Це буде дешевше, ніж вартість розв'язання геотехнічних питань підземного будівництва укриттів в цих районах.
Розкажіть, будь ласка, про закордонний досвід
Нещодавно в США дослідили 700 проти ядерних бункерів у столиці. І лише 50 з них відповідали всім критеріям безпеки. Проте в американців можна взяти досвід створення документації при створенні та функціонуванні укриттів.
Швейцарці мають найбільший досвід в спорудженні підземних укриттів, тому можуть сховати всіх своїх громадян під час загроз. Фіни ж найкращі у будівництві споруд подвійного призначення. Майже кожне фінське укриття — це або спортивна споруда, музей, торговий центр чи склад. Наприклад, школа ельфів та різдвяна пошта — це укриття для всіх, хто проживає поруч.
А от досвід Албанії, наприклад, вважається загалом негативним. Всі ті укриття, які знаходяться в підпорядкуванні міністерства оборони країни, все одно використовуються цивільними. Вони мають сотні тисяч бомбосховищ, хоча й не кращої якості, проте албанці змогли їх побудувати, навіть не маючи великих коштів та ресурсів на це.
Які є новаторські підходи створення нових укриттів?
В новому законопроєкті, чи не найперше в історії законодавств, зроблена спроба врахувати потреби маломобільних верств населення. Варто пояснити, що маломобільним може стати кожен. Наприклад, достатньо взяти дитину або важкий вантаж на руку — і ви вже стали маломобільним. Це виклик для архітекторів та конструкторів. Дане питання можна вирішити шляхом масового застосування пандусів: стаціонарних і прибудованих. Існують архітектурні проєкти укриттів, які повністю складаються з пандусів.
Ті укриття, які ми маємо, — це той запас, який потрібно використовувати. Але при цьому досліджувати, дооснащувати. Та старий фонд бомбосховищ не вирішить глобально питання. Все одно потрібно будувати нові укриття, винаходити оптимальні форми та обладнання, орієнтуючись на сьогоденні загрози.
На жаль, питання відсутності укриттів не вирішиться навіть за декілька років. Проте Україна має можливості впоратися з цим викликом. Як і в законодавстві, ми можемо стати законодавцем мод: продавати свої вироби (нові форми укриттів) та інтелектуальну власність.
Наприклад, в нашій академії будівництва є професор Єгоров Євген, який займається укриттями на основі резервуарних конструкцій. Насправді вже був досвід використання резервуарів, коли оболонкові конструкції використовувалися як укриття. Так під час Другої світової війни люди ховалися у чанах для соління, і останні витримували атаки. Тож зараз маємо таке ноу-хау, засноване на досвіді попередніх війн.
Читайте також
У Дніпрі знизилися ціни на квартири: як вигідніше придбати і уникнути шахрайства
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
