Щодня, впродовж п’яти місяців після загибелі його мама робить каву, яку він любив і ставить на кухні, а дружина пише вірші про нього, Україну і військових. Людмила Шибіста втратила сина, а Аліна Кондратенко чоловіка у російсько-українській війні. Військовослужбовець Дмитро Кондратенко загинув під час ракетного обстрілу Миколаївської облдержадміністрації 29 березня – у день свого народження.
Трирічна Олександра Кондратенко, яку в родині називають Саня, її мама і бабуся люблять збиратись разом на подвір'ї, бо тут подобалось пити каву їх герою Дмитру Кондратенку. "Я після його смерті заварюю каву і кажу: "Доброго ранку, синку. Твоя кава", – каже його мама.
Жінка зберігає речі сина: "Тут його фото – отакий він маленький, худенький починав, старший солдат. Це йому 19 років. Після смерті – як вівтар тут, я з ним розмовляю, тут його шапка, з його запахом, я перші дні і тижні спала з нею".
Зберігає куртку, якій він загинув. "У кіптяві вона так і лишилась. Я не даю її прати і вона пахне димом, пилом і Дімою".
Був рішучим і впевненим, швидко освоював нове, любив спорт, був чемпіоном світу з пауерліфтингу і свідомо обрав армію справою життя, каже дружина Дмитра Аліна. Вони одружилися дев’ять років тому. Тепер про чоловіка, окрім фотографій і доньки, нагадує його каблучка, яка стала оберегом. Одну з останніх світлин зробили у лютому цього року, коли у відпустці відпочивали на Закарпатті. За два дні почалась повномасштабна війна. До вторгнення родина жила в Миколаєві. Нині – в Кропивницькому.
"Він мені віддав ключі від машини, – розповідає Аліна, – документи, сказав збиратись, забирати дитину, тварин, збирати речі, їхати сюди. Я його поцілувала, коли він йшов. І все. Це був останній раз, коли ми бачились".
Відтоді спілкувались телефоном: "Я прислала відео, де Саня себе розмальовує і каже: "Це татуювання", а він сміється, типу, "Звідки такі знання в термінології?". Я пишу, що це ж тато навчив, а він пише: "Тато сумує, і за мамою".
29 березня у чоловіка був день народження: "Я вночі відправила йому відеопривітання, розуміла, що не хочу відволікати, дзвонити. Я потім вже побачила, що знімала якраз в той час, коли прилетіла ракета".
Після загибелі чоловіка почала писати вірші - про коханого, військових і Україну:
"Аліну дуже прошу, щоб вона мене поводила там, де він був – на тренування куди ходив, стрільбу. Хочу побути там, де він був", – говорить Людмила Шибіста.
Аліна каже, перше, що зроблять з мамою Дмитра після перемоги України – поїдуть в Миколаїв, на місце, де він загинув. "Ми 25 на 7 волонтеримо, ми дістаємо танки й літаки. Де ще таку ми націю зустріти? Ми знаємо, що й кого нам захищати, за кого воювати до кінця. Ніяк тим ворогам нас не зламати, бо вже на перемогу запасли домашнього винця".
Читайте також
- "Ці пів року тяжчі за попередні вісім років війни". Ксена зі Знам'янки – про службу в ЗСУ
- "Він так чекав на ротацію, хотів одружитись", – прийомна мама загиблого бійця з Кіровоградщини
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Ютуб
