Зупинка усіх енергоблоків Запорізької атомної станції та втрата усіх джерел електроживлення може призвести до виходу з ладу систем охолодження та пошкодження активної зони реакторної установки й виходу радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Саме за таким сценарієм відбулася аварія на японській атомній станції "Фукусіма-1" у 2011 році.
Про це повідомили в Державній інспекції ядерного регулювання України.
В інспекції уточнили, атомна електростанція повинна мати постійне електроживлення для охолодження ядерного палива в активних зонах реакторних установок та охолодження відпрацьованого палива у басейнах витримки, підтримки систем контролю та управління. Ці потреби забезпечуються або за рахунок працюючих енергоблоків, або за рахунок зовнішнього енергоживлення.
При зупинці усіх енергоблоків має бути забезпечене стійке зовнішнє енергопостачання. Наразі, внаслідок обстрілів російськими військами, пошкоджені три з чотирьох ліній, які з’єднують АЕС з енергосистемою України. У разі пошкодження четвертої лінії – станція втратить можливість отримувати електроенергію для власних потреб.
На випадок аварійної ситуації на ЗАЕС є дизель-генератори, але для їх роботи потрібне пальне: "Російські військові, які присутні на АЕС, можуть перешкоджати поставкам дизеля, необхідного для роботи генераторів. Після втрати усіх джерел забезпечення електроенергією, розпочнеться процес плавлення ядерного палива, внаслідок чого може відбутися вихід радіоактивних речовин у навколишнє середовище", — зазначають в інспекції. Та додають, у випадку аварії, наслідки відчує не лише Україна, а й сусідні держави: "У залежності від погодних умов радіоактивну хмару може понести на територію Європи, або Росії та Білорусі, що призведе до радіоактивного забруднення значних територій".
В зоні ризику річка Дніпро та Чорне море: "ЗАЕС знаходиться на березі Каховського водосховища, що є каскадом водосховищ річки Дніпро. Таким чином аварійні події на ЗАЕС можуть призвести до радіоактивного забруднення Дніпра та Чорного моря", —додають в Держатомрегулюванні.
11 березня 2011 року землетрус і цунамі призвели до найбільшої аварії на японській атомній електростанції "Фукусіма-1". Потужний землетрус спричинив аварійне відключення всіх потужностей станції, утім найбільші руйнування спричинили хвилі цунамі (14-15 метрів). Морська вода затопила станцію і знеструмила її, вивівши з ладу аварійні генератори, а разом з ними і критично важливу систему охолодження АЕС, спричинивши подальший вибух. Внаслідок аварії розплавилася активна зона реакторів відразу на трьох енергоблоках. Аварія стала наймасштабнішою в атомній енергетиці після трагедії на Чорнобильській АЕС в 1986 році. Понад 18 000 осіб загинули, а майже півмільйона втратили своє житло та були вимушені переїхати.
Що відомо
- 4 березня російські війська захопили Енергодар Запорізької області — місто, в якому розташована АЕС, саму станцію обстріляли. 21 липня стало відомо, що російські окупанти розмістили військову техніку, вибухівку та зброю вже в машинній залі енергоблока АЕС.
- 3 серпня генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що Запорізька атомна електростанція повністю вийшла з-під контролю агенції, принципи ядерної безпеки на станції порушені. 11 серпня російські військові чотири рази обстріляли Запорізьку атомну електростанцію. В той же день президент України Володимир Зеленський закликав міжнародних партнерів чинити більший тиск на Росію на тлі ядерного шантажу з її боку.
- У Нью-Йорку 11 серпня відбулось засідання Ради Безпеки ООН, яке Росія скликала через обстріли ЗАЕС начебто з боку українських військових. Україна стверджувала протилежне — станцію обстрілювали росіяни.
- 18 серпня Міноборони Росії повідомило про підготовку Україною "резонансної провокації" на Запорізькій АЕС під час візиту до України Генерального секретаря Організації об'єднаних націй Антоніу Гутерреша.
Читайте також
Безпека Запорізької АЕС. Чи є загроза нової ядерної катастрофи та як на дії РФ реагує світ
Українські вчені змоделювали, як поширювалась б радіація у разі аварії на Запорізькій АЕС
