Вітрильний скандинавський фарінг laisvе готуються спускати на воду в парку історичної реконструкції Городище Оствиця у Рівному. Співавтором відтвореного човна є Литовська місія військових тренерів.
Спорудження вітрильного фарінгу laisvе в парку Городище Оствиця – на завершальному етапі.
Керівник клубу історичної реконструкції Юрій Ойцюсь пояснив, що фарінг – це скандинавський човен на чотири весла.
Ходитиме він під вітрилом.
"Тканина вітрила – це парашут. Не знаю, чи хтось таке робив, це теж експеримент. Бо в Скандинавії овечки живуть на березі в тих краях, там постійна сирість, вода. І в них водовідштовхувальна вовна. В нас такої немає і це нереально в наших умовах відтворити. Парашут, з якого ми робили вітрило, з Гостомеля. Він був у той час, коли москалі намагалися захопити цей аеропорт. Нам його передали хлопці з підрозділу, який боронив аеропорт", – розповів Юрій Ойцюсь.
Він додав, що в малюнку на вітрилі поєднали Державний герб України, Тризуб та Колону Гедиміна, один із найдавніших державних символів Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського.
Над реконструкцією човна майстри працювали понад тридцять днів. Олег Петренко зазначив, що залишилося приладнати шпангоутиПоперечне ребро корпусу човна, лави та стерно. Ці роботи займуть ще два дні.
Для виготовлення човна використали дубові дошки.
"Найважче, як завжди, перша дошка. Гнули їх, і перші чотири в нас практично зламалися. То довелося відпарювати. І таким чином їх зігнули. Складно підганяти ці самі шпангоути, кожен має свою форму і під кожну дошку треба його підігнати", – зазначив Олег Петренко.
Човен шість метрів завдовжки і розрахований на шість людей. Скільки насправді зможе у ньому вміститися, з'ясують під час тестових спусків на воду.
"Також подивимося, яка його посадка буде при максимальному завантаженні, які його ходові характеристики, як іде на веслах і яку максимальну швидкість дасть. З вітрилами так само будемо дивитися, гратися", – пояснив Олег Петренко.
Реконструкцію виготовили за гроші мецената, ім'я якого Юрій Ойцюсь не озвучив. Натомість зауважив, що у давні часи такий транспорт не використовували для воєнних цілей.
"Ці човни пройшли через тисячу років і увесь цей час побутували у скандинавів. Це були човни, на яких люди подорожували, перевозили свої пожитки, один до одного в гості їздили. Використовували для транспортування і рибальства. Він стрімкий, гарний, елегантний. Мабуть, найгарніший наш човен", – сказав Юрій Ойцюсь.
Фарінг laisvе у парку історичної реконструкції став третім човном з вітрилами після дракара Гунгнір та давньоруської лоді Лада. Загалом, на Оствиці є сім дерев'яних човнів.
Що відомо
- Зменшена копія: у Рівному на Оствиці почали робити вітрильний човен скандинавів.
Читайте також
- У березні 2021 року колекцію дерев'яних човнів у парку історичної реконструкції "Городище Оствиця" поповнила чотириметрова довбанка. У Рівне її привезли із Сарненського району. Ще торік вона плавала Случем, але на березі Басового Кута її використовуватимуть інакше.
- Чотириметрова довбанка поповнила колекцію дерев'яних човнів у парку історичної реконструкції "Городище Оствиця". У Рівне її привезли із Сарненського району.
- У травні 2020 року на воду Басівкутського водосховища спустили лодь "Ладу", яку у Рівному робили як приблизний прототип човнів 9-13-го століть. Її проєкт представили у грудні 2019 року
- Човен-драккар "Гунгнір" спустили у воду на озері Басів Кут в районі Нового Двору у серпні 2019 року. Його зробили біля краєзнавчого музею.
- На березі Басівкутського озера біля давньоруського городища заклали парк історичної реконструкції.
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram
Ми у Twitter
