За знищену російську техніку операторку ПТРК, солдата 128 бригади Валерію нагородили орденом "За мужність" III ступеня. Крім того, жінка відзначена державною медаллю "Захиснику Вітчизни". На сторінці окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади у Facebook опублікували історію про роботу військової.
"Ми стояли перед селом і чекали на ворожу техніку. Кількість була невідома, але ми знали, що вона рухається прямо на нас. Влаштували кілька вогневих точок — одну в посадці, іншу позаду, ближче до блокпоста з бетонними плитами. Я чекала в посадці, і тут по нас почало прилітати з танків. Вони били десь із чотирьох кілометрів, ми їх навіть не бачили через нерівний рельєф. Я зрозуміла, що треба відходити, й побігла до другої точки біля блокпоста. Погода була жахлива — пішов дощ, глина шматками прилипала до підошви. На другій точці був у тому числі Javelin, і я спочатку почала налаштовувати його. Але потім подумала — ні, краще все-таки з "Корсара", — згадує військова.
Читайте також: "Нам не можна залишатися на місці. Треба йти вперед, і ми готові до цього", — військовий 128-ї бригади Сергій
Вона під’єднала ракету, подивилася в оптику й побачила, як на дорозі починають повільно підніматися три російські прапори, причеплені до антен бронетехніки. "З’явилося нереалістичне відчуття, наче все це не насправді, а якась комп’ютерна гра. У наступну секунду за 300 метрів від мене на дорогу виповзає перший танк — великий, жирний Т-72 із російським триколором. І я зразу роблю пуск. У цю ж мить весь страх і відчуття нереальності зникли, залишилося тільки розуміння — або я його, або він мене. Кілька секунд і ракета влучає прямо в танк — спалах, гуркіт, клуби чорного диму. Т-72 сповзає вбік, завалюється в кювет, а я як закричу з усіх сил: "Я влучила! Влучила!!!", — розповіла жінка.
"Збоку спалах, одразу за яким відчуття, ніби мене вдарили по нозі великою брилою асфальту"
Одразу за танком рухалася БРДМ (бойова розвідувальна дозорна машина). Валерія взяла від напарника нову ракету, навела "Корсар" на ціль і зробила пуск. Але ПТРК не вистрілив — сіла батарея. БРДМ спустилася в посадку й сховалася серед дерев.
"А мені так гірко стало — це була перша моя невелика поразка… Хлопці принесли іншу батарею й почали відходити. Командир кричить: "Відходимо!", але я розумію, що колона застопорилася й не наважується йти вперед після підбитого танка. З боку колони стирчала тільки одна башта, напевно, від БМП. Я навела на неї ПТРК й зробила пуск, але не влучила — відстань була надто мала, і я в метушні не зуміла вірно повести ракету. І тоді, коли вже всі відійшли, я сама під’єднала нову ракету, сіла на землю, прицілилася як слід, зробила пуск і влучила. У БМП здетонував боєкомплект — гуркіт був страшенний", — каже військовослужбовиця.
Читайте також: Провели успішну операцію: військовий Закарпатської 128-ї бригади розповів про захоплення полоненого
Тільки після цього Валерія відбігла назад за і сіла в машину. Вони від’їхали, перегрупувалися й зайняли нові позиції. Через пів години її поранило осколком від снаряда.
"Збоку спалах, одразу за яким відчуття, ніби мене вдарили по нозі великою брилою асфальту. Я закричала так сильно, що мій крик чули хлопці за кілька сотень метрів. Підповз товариш, відтягнув мене за бронік на узбіччя й наклав на ногу турнікет. А потім ми разом, я підстрибом, побігли до нашої вантажівки "ЗиЛ", яка збирала 300-х. Навколо вибухали снаряди й міни, вулиця повністю прострілювалася. Я забилася в самий куточок кузова й думала одне — якщо ми в цю секунду не виїдемо, сюди прилетить, і ми всі загинемо. Для мене то був самий стрьомний момент того дня", — згадує Валерія.
Військова лікувалася в кількох госпіталях, повернулася в підрозділ і знову воює. Тепер як оператор "Стугни".
Читайте також:
- Вторгнення Росії в Україну, день 161. Текстовий онлайн;
- USAID виділило додатково $1,8 млн для підтримки охорони здоров’я в Україні;
- У Туреччину прибув перший корабель з українським продовольством;
- Росія від початку вторгнення втратила в Україні близько 41350 військових;
- Внаслідок збройної агресії РФ в Україні загинули 358 дітей – ОГПУ.
