Європа продовжує готуватись до зими, яку має пройти з обмеженим постачанням палива від РФ. Франція збирається до 1 листопада повністю заповнити газові сховища. 10 серпня має відмовитись від російського вугілля Німеччина. У середньому газові сховища Європи заповнені на 60%. Як біоенергетика допомагає країнам ЄС відмовлятись від поставок з РФ і чим з їхнього досвіду може скористатись Україна — Суспільному розповіли експерти.
Естонія, Фінляндія, Латвія, Данія, Литва та Швеція
Голова правління "Біоенергетичної асоціації України" Георгій Гелетуха нагадує: Європа давно мала курс на перехід до зеленої енергетики. Мета була до 2050 року повністю звільнитися від викопних палив. Повномасштабна війна в Україні змінила умови, і тоді з’явився новий документ “REPowerEU”, в якому країни ЄС в прискореному темпі впроваджують план попередньої “Green Deal”.
В першу чергу йдеться про використання відновлювальних джерел: біомаса, яка може використовуватися для спалювання напряму для виробництва теплової енергії, теплові насоси, які беруть енергію довкілля і обігрівають приміщення, сонячна енергія.
І є шість країн, які практично безболісно можуть відмовитись від газу, який Європі постачає РФ.
"Європа в середньому 23% тепла виробляє з відновлювальних джерел. Лідери по цьому показнику — Швеція — 66% тепла виробляється з відновлювальних джерел, в основному з біомаси. Понад половину тепла вже виробляють — Естонія, Фінляндія, Латвія, Данія, Литва", — розповідає він.
Литовський уряд першим відмовився від російського газу, адже країна переважно перейшла на біотехнології опаленні. 80% централізованого теплопостачання там забезпечує тепло від спалення біомаси. "Тепло в Литві — в основному місцева біомаса, тобто деревна тріска, яку вони біля 10 років вже використовують. Вже і забули що таке газ для виробництва тепла", — зазначає Гелетуха.
Німеччина, Словаччина, Чехія, Австрія, Нідерланди, Норвегія
Країнам, які більше залежать від російського газу, доводиться шукати альтернативні шляхи постачання газу чи вугілля, продовжувати терміни експлуатації АЄС, які вже планували закрити як шкідливі, розпочинати новий видобуток, зазначає аналітик Віктор Савінок.
Норвегія активно розробляє родовища, на її газ вже є потенційні покупці – скандинавські країни, Польща, країни Балтії. Нідерланди, які з цього року хотіли згорнути видобуток газу, залишили родовище в дії.
Словаччина, Чехія, Австрія суттєво залежать від поставок газу з РФ. Італія — частково, адже має LNG-термінал (термінал з отримання та регазифікації зрідженого газу) і з’єднана з газогоном, який може постачати газ з Алжиру.
Складніше за інших Німеччині: її економіка залежна від палива з РФ. 10 серпня країна має відмовитись від російського вугілля. Про повну відмову від газу поки не йдеться.
"Ті постачальники, які могли б потенційно заміщувати РФ, вони на жаль не можуть постачати великі обсяги газу", каже експерт Віктор Савінок. Наприклад, Велика Британія в останні 50 років через вичерпання власних ресурсів скоротила поставки до Німеччини. Так само й Нідерланди, які всередині 2000-них років постачали німцям приблизно чверть потрібного газу.
Савінок каже: німецькі газові сховища наповнені на приблизно 65%, потрібно — 95% до 1 листопада. Берлін вже економіть. А вся Європа шукає шляхи звільнення від енергозалежності.
"Тривають дебати стосовно того, а чи не продовжити термін роботи трьох АЕС, які все ще працюють. Вони мали бути вимкнені наприкінці року, але зараз говорять про можливі додаткові стрес-тести на них. Проведуть стрес-тести і на 3 енергоблоках, які були відімкнені на початку цього року. Шість енергоблоків атомних, які працювали в 2021 забезпечували від 10 до 12% виробництва енергії", — розповідає він.
Біопаливо для України
Два роки тому Україна спожила біля 30 млрд кубів природного газу. Ця цифра була б на 5,2 млрд більша, якби не біоенергетика.
"По потенціалу ми можемо заміщувати до 20 млрд кубів. У спокійні роки ми планували цю цифру на 2050 рік. Зараз нам треба прискорюватися, особливо найближчі роки, коли високі ціни на газ", — каже експерт з біоенергетики Георгій Гелетуха.
За його словами, тепло від спалення біомаси (те, що дозволило Литві сказати "ні" російському газу) — один з найбільш економічно вигідних варіантів для Україні, яка має багато сільськогосподарських відходів (солома, стебла кукурудзи), а також землю, де можна спеціально вирощувати дерева.
"Ми можемо там виростити "енергетичні рослини" — верба, тополя, віскантус, рослини, які дають великий вихід урожаю на гектар. Можемо забезпечити себе повністю твердим паливом, перевести наші системи опалення на це і спокійно тримати період високих цін на газ, — вважає він. — Раніше причина переходу була екологічна, щось зробити з глобальним потеплінням. Причина глобального потепління в викидах парникових газів від спалювання будь-якого викопного палива. Зараз настільки високі ціни на традиційні енергоресурси, це має пряму економічну вигоду".
Він проводить простий підрахунок: 3 тонни деревної тріски заміщають 1 тисячу кубометрів газу. Ціна 7500 гривень проти 30 тисяч для промисловості. І нагадує: Україні до війни доводилось імпортувати газ.
"Гроші уходять в інші країни. В кінцевому результаті вони йдуть в Росію і створюють робочі місця там. І ми фактично самі фінансуємо країну-агресора. А якщо ми платимо за біомасу, то гроші йдуть в найближчий лісгосп або фермеру і він на ці гроші створює робочі місця, платить податки, оживляє місцеву економіку. Чим більше розвиватимемо біоенергетику, тим більше буде робочих місць".
Що відомо
- Російський газовий монополіст "Газпром" із 27 липня скорочує постачання газу трубопроводом "Північний потік-1" до рівня не вище 20 відсотків від його пропускної спроможності. Поставки становитимуть не більше 33 мільйонів кубометрів щодобово за планового обсягу 167 мільйонів.
- 26 липня через скорочення російською компанією-монополістом "Газпром" поставок газу у Європу, ціни на паливо підскочили на 20%, сягнувши майже 2300 доларів за тисячу кубометрів.
- Того ж дня країни-члени Європейського Союзу офіційно погодилися на добровільне скорочення попиту на природний газ на 15% у порівнянні з їхнім середнім споживанням за останні п’ять років. Скорочення попиту діятиме впродовж року, і Єврокомісія перегляне це рішення у травні 2023 року.
- Міністр енергетики Німеччини Роберт Хабек заявив, що Німеччина та інші країни ЄС не можуть покладатися на зобов'язання "Газпрому" і мають бути готовими на випадок, якщо Росія знову вирішить перекрити постачання газу "Північним потоком". Він констатував, що Росія використовує газ як інструмент шантажу.
- Литва та Латвія вже відмовились від російського газу. З 2023 року від поставок цього палива з РФ збираються відмовитись Естонія та Нідерланди. В 2024-му році це планує зробити італійський уряд.
- Загалом Європейський Союз відмовиться від 158 мільярдів кубометрів газу на рік, які постачає Росія.
Читайте також
Зеленський: газовий шантаж — достатній привід, щоб розширити санкції проти Росії
Прем'єр Санчес: Іспанія може стати центром експорту газу в Європу, щоб не бути "заручником" Путіна
Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
