Росіяни утримують в заручниках більше пів тисячі цивільних українців. Як діяти і куди звертатися рідним

Росіяни утримують в заручниках більше пів тисячі цивільних українців. Як діяти і куди звертатися рідним

Ексклюзивно
Росіяни утримують в заручниках більше пів тисячі цивільних українців. Як діяти і куди звертатися рідним
Суспільне Дніпро

Російські військові, які блокують низку українських міст і селищ, беруть у заручники цивільних громадян. Наразі мова може йти про більше ніж пів тисячі українців. Людей вивозять з території України до РФ.

Що відомо про випадки захоплених цивільних людей, в яких СІЗО Росії вони можуть перебувати, чи є механізми для їхнього повернення додому та як діяти й куди звертатися у випадку зникнення цивільної людини — в ексклюзивному інтерв'ю Суспільного з експерткою координаційної групи з визволення полонених Генерального штабу ЗСУ Іриною Бадановою.

Про кількість українських громадян, яких взяли в заручники росіяни. І що про них відомо

Зазначу, що ми не займаємося визволенням полонених. Визволенням займається Служба безпеки України та Головне управління розвідки (ГУР). Ми тільки допомагаємо цим людям уникнути долі Валентина Виговського, який у 2014 році отримав величезний строк за терористичну діяльність.

Його заарештували на вокзалі в Сімферополі. І ми його, чесно кажучи, проґавили. Тому що тоді почався Іловайськ, активні військові дії. І ми не звернули уваги на його історію. У всіх на вустах були історії Володимира Балуха, Олега Сенцова, тому їх вдалося визволити, а от Виговського — загубили.

Кількість українських цивільних, яких утримують в заручниках, зараз більше, ніж пів тисячі. Доля цих людей не відома, вони рахуються як спецконтингент. Інформацію про них ми отримуємо від тих, кого вдалося визволити. Хтось когось бачив. Навіть була історія, коли визволений заручник розказував, що з розшукуваною людиною лежав поруч на допиті. Так нам вдається дізнатися про їхні долі.

Про випадки захоплених та доправлених в СІЗО РФ цивільних

Можу навести такі випадки. Кожен ілюструє свою окрему ситуацію, яку можна системно розглядати. Перший – це Вікторія Андруша. Молода дівчина, яка була заарештована в Чернігівській області за те, що вона передавала інформацію в чатбот "Бачу ворога".

ЇЇ заарештували та відправили до Курська, СІЗО №1. Зараз вона там перебуває. Ми знаємо про неї, оскільки було багато матеріалів. Її бачили на пересилці, її бачили в СІЗО.

Кожен з цих цивільних заручників вважається спецконтингентом. Інформація про них прихована. Добитися адвокатам до них неможливо. Але російські адвокати роблять спроби дізнатися про тих, хто знаходиться в кожному СІЗО.

Але є історії, де ми тільки припускаємо, що з цією людиною могло статися. Це історія, наприклад, Олександра Бондаренка та Володимира Захарова. Це просто два звичайні охоронці, які їхали на роботу.

Їхню машину відібрали. Їм, скоріш за все, просто вдягли мішки на голову і відправили кудись на пересилку. І ми не знаємо, де вони. Тому питання в тому, щоб допомогти СБУ та ГУР розшукати цих людей.

Яка мета РФ брати в полон цивільних громадян

У 2014 році ми не мали таких проблем із цивільними заручниками, які маємо зараз. І важливо, щоб країна знала про це.

Цивільні полонені називаються заручниками. Ми кажемо цивільні заручники. Були цивільні заручники в Донецьку та Луганську. Але про них всі знали. І ми намагалися тоді надати їм туди адвокатів. Когось вдавалося звільнити з Луганського, Донецького МГБ.

Тут ситуація зовсім інша. Тут ці списки приховані. Їх тримають окремо від звичайних ув’язнених, які мають перебувати в курському СІЗО. Вони можуть знаходитися також з військовополоненими, які так само в Курську.

Спочатку, до Бучі та Ірпеня, коли сталася ця жахлива трагедія, на меті у росіян було утримувати цивільних заручників з метою обміну на своїх військовополонених. Тоді кількість російських полонених була більша. Після Бучі, давайте будемо розуміти, лють наших військових не дозволяла їм брати таку кількість заручників. Не тому, що змінився якось перебіг війни. Тому що просто ми не могли вплинути на цей процес. І дійсно, кількість російських полонених зменшилася.

Ми почали думати над тим, що ж далі може статися з цими цивільними заручниками. Припускали, що їх використають як "справжніх нацистів" на параді 9 травня. На щастя, це не вдалося.

На мою думку, цих людей можуть використовувати для будівництва нового ГУЛАГу. Вони можуть залишитися в Росії як люди, які отримають вирок за тероризм і будуть працювати десь на лісоповалі.

Колонії для полонених цивільних

Найжахливіша колонія, яка існує на сьогодні і де перебувають також наші цивільні заручники – це Оленівка (Донбас). Тут я можу навіть ризикнути, назвати цифру. 98 цивільних, в тому числі з Маріуполя. Цих людей просто захопили на вулицях. Поки що у них статус адмінарештованих. Але декого вже перевели до статусу спецконтингенту.

Також Наровля в Білорусі. Там фільтраційний табір, де відбувається найбільше наруга над цивільними заручниками. І я впевнена, що і Білорусь так само буде притягнута до відповідальності.

Що стосується Росії, це СІЗО №1 Курськ, Брянськ – СІЗО №2, Таганрог (там також українські цивільні заручники). Місто Ряжськ (Рязанська область), Новозибків (Брянська область), Севастополь та Сімферополь.

Про легітимні списки заручників

З української сторони існують такі легітимні списки цивільних заручників (про яких ми знаємо, хто зник) та військовослужбовців. Але ці списки закриті. Володіє цією інформацією тільки ГУР та СБУ. Для того щоб отримати інформацію, в якому статусі перебуває рідна людина, потрібно звернутися до слідчого. По кожному випадку відкрито кримінальне провадження. І кожний слідчий має зробити запит в СБУ і надати конфіденційну інформацію про те, в якому статусі та чи інша людина.

Про роль соцмереж та створення пошукових спільнот

Не було жодного випадку, коли б по військовополоненому інформація, яку розповсюдили в мережі з особистих сторінок рідних, допомогла в пошуку. Я розумію рідних, їхній відчай. Але таким чином насправді вони допомагають тільки шахраям. Та водночас рідні можуть створити спільноту.

Я пишаюся спільнотою, яку створили рідні полонених острова Зміїний. Там немає нічого зайвого. Вони не виносять на загал те, що не можна виносити. Ось такі спільноти я підтримую. Також об’єдналися дружини захисників "Азовсталі". Вони створюють саме той інформаційний шум, який потрібно створити в такій ситуації.

Як формуються списки на обмін

Список на обмін доволі умовна річ, яка складається з певних кейсів. От є кейс, наприклад, полонені зі Зміїного, або кейс — жінки або важкопоранені. Це все називається ешелон обміну. І також в цьому ешелоні на обмін є кейс цивільних заручників. Ніхто про них не забуває і подає їхні кандидатури. Але обмін цивільних йде набагато складніше і повільніше. Через що? Це потрібно питати російську сторону.

Як не потрапити у тенета до шахраїв

Для кожної родини, чиї рідні у полоні, найближчий друг — слідчий. Повірте, слідчі дуже допомагають. Не розповсюджуйте свій номер телефону. Будьте уважними до свого оточення. Попередьте дітей, підлітків, що не можна знайомитися в соцмережах, спілкуватися із незнайомими людьми, надавати конфіденційну інформацію. Шахраї такі зухвалі, що готові навіть зустрічатися (й зустрічаються) з рідними. Одразу не заводять розмови про гроші, розповідають якісь легенди. А потім справа вже йде про гроші.

Як діяти у випадку зникнення близької людини

Найважче, коли рідні перебувають на окупованій території. Але вони теж знаходять можливість вийти на зв’язок. Перше, що мають зробити рідні зниклих безвісти, зареєструвати свого близького за українським номером телефону. Потім відкрити та подати кримінальне провадження за фактом зникнення безвісти. Це буде ключовий документ. Одразу отримати номер в єдиному реєстрі.

І найголовніше — звернутися до уповноваженого у справах зниклих безвісти за особливих обставин Олега Котенка. Він призначений від Мінреінтеграції. Йому можна зателефонувати за робочими номерами або написати у Міністерство.

Баданова
Суспільне Дніпро

Організації, які допомагають родинам цивільних заручників в Україні

Дуже вдячна Центру громадянських свобод, особисто пані Наталі Ящук. Вони багато співпрацюють з рідними зниклих безвісти. Допомагають правильно подати інформацію в ЗМІ, надають юридичну допомогу. Зараз ще долучилася Гельсінська спілка. Вони надали адвокатів, які допомагають родичам цивільних заручників отримати юридичні консультації, а також беруться представляти їхні інтереси в майбутньому в Гаазькому суді.

Читайте також

Пекло невідомості. Як в Україні шукають безвісти зниклих військових

Утримують в СІЗО у Курську: що відомо про вчительку з Чернігівщини, яку викрали росіяни

Обстріл колонії в окупованій Оленівці. Що відомо

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

На початок