Виїхали з окупації до Хмельницького — історія переселенців зі Сватового

Виїхали з окупації до Хмельницького — історія переселенців зі Сватового

Виїхали з окупації до Хмельницького — історія переселенців зі Сватового
Фото: Суспільне Хмельницький

Родина Бабенків з міста Сватове, що на Луганщині, виїхала вже після окупації свого міста росіянами. У Хмельницькому кожен з членів родини знайшов своє місце. Чоловік працевлаштувався водієм, а його дружина стала волонтеркою. Допомагає переселенцям із працевлаштуванням та пошуком житла.

Сватівчанка Людмила Бабенко розповідає: бойові дії у місті тривали протягом тижня. Місто не постраждало. Лише його околиці. Втім, після настання повної тиші вони зрозуміли: їхнє Сватове окуповано росіянами.

"Техніка зайшла одразу. Вони окупували, у нас є школа глухонімих, це обласна школа була. Вони там заселилися спочатку. Техніка була. Потім вони ще говорили якісь приміщення забрали, щоб людей заселяти своїх. Багато було техніки. Багато було колони йшли через місто", — пригадує Людмила.

Зайшовши в українське Сватове російські окупанти одразу почали встановлювати свої правила — каже Людмила Бабенко.

"Одразу почали міняти гроші. Говорити про це, що буде інша держава, будуть інші правила, але у мене двоє дітей, які навчалися. Вони є громадянами України. Ми вирішили, що все-таки будемо жити на території України", - розповідає жінка.

Родина Бабенків зібрала речі та виїхала вже з окупованого міста. Брат чоловіка Людмили запросив їх до Хмельницького, то ж родина вже знала куди їхати. Тут чоловік знайшов роботу водія, а Людмила стала на облік до Центру зайнятості. Говорить — нині шукає роботу.

Виїхали з окупації до Хмельницького — історія переселенців зі Сватового
Сім'я тимчасово живе в Хмельницькому. фото: Суспільне Хмельницький

"В одному магазині мені сказали ми не хочемо в вас вкладати. Тому що ви повернетесь додому. В іншому магазині просто підписали документ, що ми ваших послуг не потребуємо", — каже вона.

Потім жінка випадково потрапила до Центру адаптації переселенців, який у Хмельницькому відкрила родина з Маріуполя. Там жінка відвідувала заняття з йоги, вивчала англійську та німецьку мови, а потім їй запропонували співпрацю, і Людмила погодилася.

"Допомагаємо людям з пошуком роботи, з пошуком житла. Це на цей момент така велика проблема в людей", — розповідає Людмила.

Старший син Людмили Андрій також відвідує курси з англійської та німецької мов, а от російську мову, якою розмовляв до окупації свого міста, каже, видалив зі свого життя.

"До окупації у мене в телефоні була російська мова, клавіатура стояла. Після окупації я видалив її. Поставив лише українську, і англійська, і німецька ще. Більше нічого немає. Розмовляю з друзями, які виїхали за кордон лише українською. Підтримую з ними зв'язок", — розповідає хлопець.

Виїхали з окупації до Хмельницького — історія переселенців зі Сватового
Андрій перейшов на українську мову та перевів телефон. Фото: Суспільне Хмельницький

Зараз Андрій готується до здачі ЗНО та вступу до університету. Разом з родиною вірить: над Луганщиною знову замайоріть синьо-жовтий стяг.

Авторка — Олена Коновалова.

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди