Штраф до 51 тис. грн або позбавлення волі до вісьмох років — такі покарання можуть очікувати на керівників установ, закладів і підприємств за ігнорування сигналів повітряної тривоги. Відповідальність буде залежати від кількості порушень та наслідків, які вони спричинили – як-то поранення чи загибель працівників. Законопроєкт зараз розглядає правоохоронний комітет Верховної ради.
Чому нардеп Сергій Кузьміних подав таку ініціативу та як на неї реагують франківські підприємці, читайте у репортажі Суспільного.
Що каже автор законопроєкту
Посилити покарання за ігнорування сигналів повітряної тривоги пропонує у своєму законопроєкті народний депутат від "Слуги народу" Сергій Кузьміних. Він зареєстрував його 11 липня.
У документі йдеться про те, що за порушення вимог цивільного захисту, які заподіяли шкоду здоров'ю працівників, керівники установ чи підприємств понесуть покарання. Це може бути штраф від 17 до 51 тис. грн, виправні роботи до двох років чи обмеження волі до трьох років. А у випадку повторного порушення або якщо воно спричинило тяжкі наслідки чи загибель людей — позбавлення волі до восьми років.
"Кримінальна відповідальність — вона існує в чинному законодавстві за порушення норм цивільного захисту, але не встановлені норми відповідно до воєнного стану. Цей законопроєкт пропонує додати слово "воєнний стан" і зробити кримінальну відповідальність, а також адміністративну", — розповідає Сергій Кузьміних.
Народний депутат каже, поштовхом для такої ініціативи стали ракетні удари російських окупантів по цивільних об’єктах у Кременчуці та Вінниці. Внаслідок них загинули 19 і 25 людей.
"Хочу пригадати ті обставини, які були у Кременчуці. Пам’ятаєте, були якісь внутрішні чати, листування працівників: "Торговий центр працює, повітряна тривога – це маячня. Всі працюють, всі гуляють, відпочивають". І ось вам яскравий приклад, до чого воно призвело", — каже Сергій Кузьміних.
За словами нардепа, законопроєкт не пропонує "тиснути" бізнес, а спонукати до усвідомлення відповідальності: "Я вважаю, що це буде поштовх для того, щоби керівники підприємств, державних закладів і люди самі повинні подумати про свою безпеку".
Що кажуть у торгово-промисловій палаті
Керівник Івано-Франківської торгово-промислової палати, яка об’єднує більше півтори сотні підприємців, Андрій Левкович вважає таку ініціативу в цілому правильною. Однак, каже чоловік, працівники закладів і підприємств самі мають усвідомлювати небезпеку – заставляти їх фізично роботодавці не можуть. До того ж, за словами Андрія Левковича, зупинити процес на деяких виробництвах доволі важко.
"Безумовно, є багато підприємств, які створюють робочі місця для тих людей, які не можуть зупинити процес, прямо в укритті. Якщо є така можливість. Якщо нема такої можливості, у будь-якому випадку треба виходити із ситуації. Що стосується дрібного і середнього бізнесу, напевно, якщо є де сховатися, то звичайно, що тут проблем жодних немає. Закривається будь-яке підприємство чи зупиняється. Чи це магазин, чи це якесь виробництво, тут немає зовсім складності", – каже Андрій Левкович.
Ще одна проблема, за словами керівника Івано-Франківської торгово-промислової палати – це те, що багато підприємств і закладів не мають облаштованих поблизу укриттів.
"За час незалежності України ніхто не будував нових бомбосховищ. Таких, як вони мають бути, з тими вимогами. І нам залишився спадок з Радянського Союзу. Звичайно, що вони є в поганому стані, або знову ж таки, їх не вистачає", – каже Андрій Левкович.
Що відомо
В Івано-Франківську є 46 споруд цивільного захисту, три з яких — протирадіаційні укриття. 21 із цих споруд — непридатна для облаштування укриттів. Також на балансі комунального підприємства "Комфортний дім" є 211 будинків, що мають підвальні укриття.
Читайте також
- У 12 закладах освіти Верховинської громади, що на Прикарпатті, облаштовують найпростіші укриття
- У Богородчанській громаді на Прикарпатті в 14 із 26 закладів освіти укриття облаштовані добре. Яка ситуація в області
Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
