"Європейська Бізнес Асоціація" закликає Верховну Раду на найближчому засіданні прийняти законопроєкт про неповернення банків колишнім власникам. Про це йдеться у пресрелізі організації.
"Ми розуміємо ажіотаж щодо законопроєкту щодо банків, більше 16 тисяч правок є яскравим тому свідченням. Однак, сподіваємось, що народні обранці все ж активізуються, аби зробити вирішальний крок до співпраці з МВФ", – зазначила Анна Дерев’янко, виконавчий директор "Європейської Бізнес Асоціації".
Повідомляється, що без підтримки МВФ та інших міжнародних організацій з бюджетними розривами доведеться справлятись дуже болючими для всіх методами.
"Без підтримки МВФ, девальвація гривні може сягнути 45-65% від поточного рівня, до 50-80 грн/дол, для стабілізації курсу необхідно буде вводити жорсткі валютні обмеження, які поглиблять кризові явища. Знецінення гривні призведе до зростання інфляції до 20-50% та падіння реальних доходів населення принаймні на 30%", – йдеться у повідомленні.
ЕВА зазначає, що провідні експерти прогнозують у випадку продовження карантину на декілька місяців, та за наявності програми МВФ, ВВП України у 2020-му році впаде на 9%, а курс гривні може сягнути 35 грн/дол.
ПРО ЩО ЗАКОН
Проєкт закону, розроблений під керівництвом міністра юстиції Дениса Малюськи, який безпосередньо вів переговори з МВФ з цього питання, передбачає, що екс-власники банку не зможуть домогтися повернення виведеної з ринку фінустанови навіть за рішенням суду.
Єдине, на що вони можуть розраховувати, якщо доведуть незаконність рішення про виведення (націоналізацію) – це відшкодування збитків у грошовій формі. Проте, для цього акціонеру потрібно показати капітал у банку. При цьому рівень капіталу повинен буде визначити міжнародний аудитор, а не українські суди.
"Вартість акцій визначається у звіті про стан фінансово-господарської діяльності банку, що складається міжнародно визнаною аудиторською фірмою, яка відповідає критеріям визначеним Національним банком України. Така аудиторська фірма призначається судом, який розглядає справу про стягнення завданої шкоди", – вказано у тексті законопроєкту.
У Раді також зареєстровані чотири альтернативні законопроєкти авторства нардепів Палиці, Дубінського, Василевської-Смаглюк, Дунди.
На відміну від урядового проєкту закону, Дубінський пропонує, щоб саме суд, а не міжнародний аудитор, визначав наявність капіталу в банку. Причому на основі будь-яких документів які вважатиме релевантним.
Читати також: Тисячі поправок до "антиколомойського" закону. Як це пояснюють депутати і що кажуть у Нацбанку
Що відомо
- 30 березня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт, який унеможливить повернення ПриватБанку ексвласнику, олігарху Ігорю Коломойському.
- Проголосувати за документ парламентарів закликав Володимир Зеленський. За словами президента, його потрібно ухвалити задля отримання траншу від Міжнародного валютного фонду, що допоможе уникнути дефолту.
- До законопроєкту, який унеможливить повернення ПриватБанку колишнім власникам, станом на ранок 7 квітня подали понад 16 тисяч поправок. Така кількість поправок до закону є абсолютним рекордом в історії України.
- Кількість запропонованих змін, імовірно, затягне розгляд закону в той час, як МВФ очікує його прийняття вже зараз.
- Наприкінці 2016 року уряд ухвалив рішення про націоналізацію ПриватБанку, після чого фінустанову докапіталізували на суму в понад 155 мільярдів гривень.
- 17 квітня 2019 року Окружний адмінсуд Києва скасував націоналізацію ПриватБанку, а за два дні ухвалив ще одне рішення на користь ексвласника Ігоря Коломойського. Зокрема суд скасував ключове рішення НБУ щодо визначення переліку пов'язаних із ПриватБанком осіб.
- Загалом в українських і закордонних судах розглядається понад 240 проваджень щодо націоналізації ПриватБанку. У лондонському суді триває процес за позовом ПриватБанку до колишніх власників Коломойського та Боголюбова й афілійованих до них компаній.
