"Ми можемо так не впасти, як Італія", – очільниця рівненського ЦГЗ

"Ми можемо так не впасти, як Італія", – очільниця рівненського ЦГЗ

"Ми можемо так не впасти, як Італія", – очільниця рівненського ЦГЗ

Коли швидкі тести на коронавірус є більш ефективними і чому робити їх усім підряд – неправильно, чому ми не можемо дозволити собі зробити усім точні ПЛР-тести та коли можна очікувати зниження захворюваності на коронавірус і на що це може вплинути. Про це в ефірі Суспільного у програмі "Тема дня" розповіла директорка Рівненського обласного Центру громадського здоров’я Олена Гандзюк. Її заклад цього тижня став другим після лабораторного центру, куди відправляють зразки на дослідження.

За день в ЦГЗ можуть зробити 100 досліджень

Ми працюємо на китайських ПЛР-тестах. Не треба лякатись Китаю, він робить успіхи у цьому напрямку, бо отримав першу хвилю коронавірусу. Тобто тести у нас є, до них треба пластмаса, кріопробірки, реагенти для виділення РНК. Ми лише докупляємо те, чого не достає. Взагалі обстеження ПЛР – дороговартісне, це його величезний мінус для масового скринінгу. А ще треба надавати медичну допомогу. Через те ми, та й не кожна країна може собі дозволити масовий скринінг ПЛР-діагностикою, – констатує Олена Гандзюк.

Олена Гандзюк: У нас є дві переваги, ми можемо так не впасти як Італія

На фото Олена Гандзюк

Можливість наростити потужності з’явилась не так давно. Наша ПЛР-діагностика – у 2015 році. Потрібно розуміти, що ПЛР-діагностика, це не просто взяли новий апарат і все. Це ще – навчений персонал, приміщення, яке відповідає біобезпеці, шафи для виділення нуклеїнової кислоти. Це цілий комплекс, плюс – апарат до тих тестів, які є в нас в країні.

Коментар про потужності інших

Потужності в інших областях дозволяють проводити приблизно 100 ПЛР-тестів, це при роботі у дві зміни, зазначила Олена Гандзюк. Але на Закарпатті, каже, підключили до тестування 5-7 приватних ПЛР-лабораторій, які розгорнули роботу своїх пунктів забору. Вони не суперечать офіційним постановам чи документам. Людина може зробити ПЛР-тест за власні кошти. На Рівненщині такої можливості немає. У ЦГЗ могли б обробляти до сотні проб за раз, але такі тестсистеми – дефіцит, каже директорка установи.

– Найбільша потужність ЦГЗ – до 100 тестів в день, одне дослідження з двома етапами займає 6 годин. Насамперед, тому що виділення РНК правдиться ручним методом. Бо нам надійшли тести, які комплементарні до ручного виділення. У нас є станція пробпідготовки, якби до неї були відповідні системи – могли обробити 96 за раз. Але ці тести надзвичайно дорогі, їх треба купувати за кошти обласного бюджету, який не безмежний, їх на світовому ринку – дефіцит, – сказала головлікарка.

"Ми можемо так не впасти, як Італія", – очільниця рівненського ЦГЗ

Олена Гандзюк також відповіла на одні з найпоширеніших запитань

Яка різниця між експрес-тестами і ПЛР-діагностикою?

Експрес-діагностика – це приліжкова діагностика, ми наближаємо послугу до пацієнта і за короткий термін без складних затрат технічних, людських ресурсів, маємо швидше результат. От, здавалось би, то чому не робити усім швидкі тести? Специфіка в тому, що на коронавірус він спрацьовує, коли в людини вже виробляться антитіла. На перший день зараження швидкий тест буде негативний, це період “серологічного вінка”. Людина заражена і може заражати, але тест не показує цього. Тому швидкі тести треба робити, коли є нежить, температура, сухий кашель. Їх точність – набагато нижча, ніж ПРЛ-діагностика. Зараз ПРЛ-діагностика – це золотий стандарт: ми з першого дня виявляємо сам вірус, знаємо, заражена людина чи ні.

На що впливає раннє виявлення коронавірусу?

– Пацієнт буде знати, що він інфікований, моніторити температуру, самопочуття, звернеться за потреби до лікаря, якщо він безсимптомний – ізолюється. Якщо людина здорова, приїхала з країни, де є епідемія – їй не потрібно ізолюватися, не стоїть питання обсервації.

Чому не діагностують усіх швидкими тестами?

Ми повинні розуміти доцільність використання тесту. Якість досліджень – це два показники: скільки обстежено і скільки виявлено позитивних. Це говорить, що дослідження проводиться в регіоні якісно. А коли обстежимо тисячі, а виявимо одного - це гроші на вітер.

Який розвиток захворюваності можна прогнозувати?

– Прогнози можна робити завжди, але Італія помилилась, США помилились. Є сподівання, що все таки ранній карантин в Україні має величезну перевагу, карантинні заходи були введені ще до спалаху. Так ніхто не зробив і це розтягнуло спалах, епідемія спокійніше розвивається. І те, що респіраторні захворювання – вони сезонні, це осінь-зима, зима-весна, а ми йдемо в літо. Може прозвучати, що в Іспанії і в Італії тепло, але мова не стільки про температуру, скільки про те, що сезонність є – літом інші хвороби. Це є дві величезні переваги в України, що ми можемо так не впасти, як Італія.

Зазначимо, що станом на кінець цього тижня в Італії з початку епідемії коронавірусу захворіли понад 143 тисяч людей, майже 20 тисяч померли.

Повну версію розмови можна переглянути у програмі "Тема дня".

Автори: Олексій Бухало, Ольга Татаренко

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди