Психологія карантину: як за обмеженнями побачити нові можливості

Психологія карантину: як за обмеженнями побачити нові можливості

Психологія карантину: як за обмеженнями побачити нові можливості

Нудьга, гнів, роздратування, сум – це неповний перелік емоцій, які переживає людина, перебуваючи на карантині. Простір звужений до чотирьох стін, призупинена діяльність, невизначеність в очікуванні небезпеки викликають негативні почуття від шоку і заперечення, до тривоги та безсилля, каже кризовий психолог, психотерапевт Ігор Озерянський.

Психологія карантину: як за обмеженнями побачити нові можливості

Психологія карантину: як за обмеженнями побачити нові можливості

– Постійно сидіти вдома в чотирьох стінах морально тяжко. Роботи немає і я за нею дуже сумую, не знаєш чим себе зайняти. Новини з інтернету ще більше нагнітають ситуацію. Не вистачає свіжого повітря і якогось різноманіття. Коли навіть виходиш на вулицю, все закрито, немає куди піти, скаржиться на стрес через карантинні обмеження жителька Черкас Мар’яна.

Коли закриваються одні двері, десь відкриються інші, каже Ігор Озерянський. Якщо ми будемо зосереджуватися на тому, що "не можна", ми не побачимо інших можливостей. Треба розуміти, що в тих місцях, куди ми зараз не можемо потрапити, ми шукаємо певний стан. Приміром, ми ідемо в парк за станом спокійного міркування та фокусування на чомусь красивому тут і зараз. Насправді такий стан можна тренувати в інших умовах. Стежити за своїм помешканням, щоб воно було чистим і красивим. Можна приготувати щось смачненьке, привести речі до ладу. Головне, фокусуватись на процесі і отримати позитивні емоції від результату. Навіть звичайне миття посуду може принести задоволення. Або пошиття масок – це приємне відчуття від того, що ти робиш щось корисне.

Для того, щоб побачити інші відкриті двері, дуже важливо дозволяти відбуватися тому, що ми не можемо змінити. Іноді корисно позлитися, посумувати, але зрештою відпустити і прийняти ті обставини, які є. І вже виходячи з більш вузького спектра відшукати ресурси. Під час карантину можна спрямувати свої думки на планування майбутнього. Уявити, що цінне і важливе для себе ви хотіли б реалізувати. Як би ви хотіли б провести час після карантину або побудувати бізнес чи змінити фах. Якщо тримати цю мету, цей смисл в полі зору, це надасть наснаги, впевненості та енергії.

Психологія карантину: як за обмеженнями побачити нові можливості

Психологія карантину: як за обмеженнями побачити нові можливості

Зі слів Ігоря Озерянського, коли сім’я довго знаходиться в чотирьох стінах нерідко виникають сварки. Наші емоції шукають вихід і це провокує конфлікти. У таких випадках він радить скористатись методом відомого норвезького мандрівника Тура Хейердала. Той, під час довгих морських подорожей у замкненому просторі човна, коли людині було емоційно зле, пропонував їй маленький пліт, прив’язаний до судна. Таким чином людина могла побути на самоті серед океану. Це можливість особистого відновлення. Так само можна зробити в родині. Домовитись надати кожному члену сім’ї час і місце побути наодинці.

На питання - як уникнути конфліктів у родині під час тривалого перебування разом на одній території, - психолог відповідає, що цього не варто робити. Бо конфлікти самі по собі нічого поганого не несуть. Їх треба усвідомити і навчитися про них спокійно говорити. Важливо вчитися чути і доносити думки, не осуджувати і з повагою ставитися до потреб іншої людини. Серед членів сім’ї в конфлікті можна дозволити собі бути слабким. Нічого не відвойовувати, а навпаки попросити про емоційну підтримку. Потім помінятися ролями і підтримати інших. Важливо дозволити близьким проявити сильні емоції. Приміром, сказати: "Ти зараз злишся/нудьгуєш/сумуєш, я розумію, тобі складно! І це нормально, бо зараз ситуація не зовсім нормальна".

Психологія карантину: як за обмеженнями побачити нові можливості

Психологія карантину: як за обмеженнями побачити нові можливості

Карантин – це потужний виклик для суспільства. Стосунки – це потужний ресурс. Якщо над ними працювати, з карантину ми можемо вийти іншими – сильнішими. Навіть дистанційно ми можемо серцем бути ближчими один до одного. В цій ситуації важлива солідарність.

Зараз тиражуються кадри оплесків лікарям або флешмоб, коли люди співали на балконах – це символи солідарності. Нам теж потрібен свій символ, свій флешмоб на знак того, що ми разом. Коли людина залишається сама, їй складно. Але вона може спиратися на стосунки. Їх можна організовувати. Зараз над цим працюють волонтери. Можна підключатись та підтримувати інших. Солідарність і стосунки – це певний ресурс і зараз, як ніколи, є сенс працювати над навичками з їхнього покращення та розвитку, впевнений Ігор Озерянський.

Психологія карантину: як за обмеженнями побачити нові можливості

Психологія карантину: як за обмеженнями побачити нові можливості

Щодо браку живого спілкування через карантинні обмеження, він радить також подивитися на це, як на можливість зустрітися з собою. Ми шукаємо стосунків з іншими людьми і кажемо, що їх не вистачає – пояснює психолог. А чи вистачає нам стосунків із самим собою? Як давно ми зустрічались зі своїми почуттями, цінностями, вели чесну розмову з собою? Засновник Віденської школи психоаналізу Віктор Франкл казав: "Всі питають, що я хочу від ситуації, а ви запитайте що ця ситуація потребує від мене. І яку я їй можу дати відповідь". Переверніть питання на 180 °, радить Ігор Озерянський, тому що ми знаходимось в певному діалозі з собою і з цим світом.

Авторка Олена Захарова

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди