Глава Православної церкви України (ПЦУ) Епіфаній закликав прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля передати один з храмів на території Верхньої лаври для регулярних богослужінь Свято-Успенської Києво-Печерської лаври ПЦУ.
Про це йдеться в листі Епіфанія до глави українського уряду. Раніше рішенням Синоду ПЦУ був заснований чоловічий монастир – Свято-Успенська Києво-Печерська лавра.
"Початки Печерського монастиря сягають середини ХІ століття (на сто років раніше, ніж перша літописна згадка про населений пункт Москва) тісно переплетені з традицією чернечого життя на Святій Горі Афон (Греція). Протягом століть Печерський монастир, який із часом отримав почесне звання лаври, тобто особливо важливої та зразкової чернечої обителі, розвивався як невід’ємна складова Київської митрополії, приналежної до Вселенського патріархату", — зауважив митрополит.
Предстоятель ПЦУ наголосив, що "антиканонічна анексія Київської митрополії московським патріархатом у 1685-86 рр. позначилася й на Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі, яка також неканонічно була підпорядкована російській церковній владі".
За його словами, "одним із безпосередніх наслідків такого загарбництва стала примусова русифікація церковних традицій, знищення документів про правдиву історію монастиря й української церкви, цензура книгодрукування за московсько-петербурзькими зразками".
Читайте також: Ідеологію "русского міра" можна порівняти з нацизмом — Епіфаній
Епіфаній підкреслив, що "попри надзвичайний внесок у відбудову й прикрашення лаври, здійснений гетьманом Іваном Степановичем Мазепою, за царським наказом у лаврі його ім’я також "піддавали анафемі".
Епіфаній також нагадав, що в 1920-х роках більшовики ліквідували монастир, перетворивши його на "Музейне містечко". Під час німецької окупації в роки Другої світової війни чернече життя в лаврі відновилося, але в роки "хрущовських гонінь" вона була повторно закрита.
У 1988 році до тисячоліття Хрещення Русі-України радянський уряд вирішив повернути частину лаври для відновлення чернечого життя. Тоді ще не було легальної можливості для існування Православної церкви в Україні, незалежної від влади московського патріархату, тому храми та приміщення були передані монастирю російської православної церкви.
1-3 листопада 1991 року в Трапезному храмі лаври відбувся Помісний собор Української православної церкви, на якому всі його учасники, зокрема єпископ Онуфрій, нинішній очільник УПЦ МП, проголосували за повну церковну незалежність — автокефалію від РПЦ. Та навесні 1992 року в УПЦ відбувся "промосковський переворот", у якому було задіяне також лаврське керівництво, унаслідок чого монастир був надалі закріплений за юрисдикцією московського патріархату в Україні.
Епіфаній підкреслив, що "керівництво монастиря московського патріархату протягом трьох десятиліть послідовно підтримувало і продовжує підтримувати та пропагувати ідеологію "русского міра", яка нині стала "виправданням" відкритої агресії РФ проти України.
Насамкінець, за його словами, "навіть серед ченців монастиря московського патріархату є ті, хто виступають проти подальшого перебування лаври у зв’язку з РПЦ, бажають розбудовувати не "русскій мір", а відновлювати давні українські традиції лаврського життя в родині Православної церкви України".
Також митрополит закликав главу уряду знайти можливість для надання приміщень на території Верхньої лаври для монастирського життя та діяльності.
Зазначимо, що 27 травня, УПЦ Московського Патріархату провела Собор, на якому заявила про "самостійність і незалежність", а також висловила незгоду з позицією патріарха Кирила щодо війни в Україні.
Станом на 23 травня від початку війни з Московського патріархату до ПЦУ перейшли понад 400 громад.
Війна. Усі останні новини
