Війна розорює. Як виробництва будматеріалів виживають під час війни

Війна розорює. Як виробництва будматеріалів виживають під час війни

Війна розорює. Як виробництва будматеріалів виживають під час війни
Зруйнований ТРЦ "Восторг" у Харкові. Фото: УНІАН

Ціни на будматеріали будуть лише зростати, заявляє президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій. Ситуацію в отраслі він характеризує словами: стагнація, банкрутства, дефіцит. В ефірі "Українського радіо" експерт розповів про розорення підприємств, дефіцит скла і гіпсокартону та ціни на ремонт.

Де відновилося будівництво

Будівництво почало оживати півтора місяці тому на тлі повідомлень органів державної влади про те, що можливо, буде велика закупівля квадратних метрів того житла, яке на даний час перебуває на високій ступені готовності. Воно буде надаватися для тимчасово переміщених осіб, для військовослужбовців або тих, хто втратив житло. Тому будівельні компанії вирішили, що у Кабміна з'являються великі кошти. І ці компанії кинуться добудовувати свої об'єкти. На жаль, ці кошти не з'явилися, будівельники пішли по старих постачальниках. Взяли дуже великий об'єм матеріалів у борг на старих партнерських запасах.

На даний час ринок квартирний і у Львові, і у Києві не розігнався так, як очікувалося. Є збільшення по вартості квадратного метра. Тому що зростають ціни на будматеріали. Але люди так, як до війни, не стоять у чергах за житлом, нема іпотечного кредитування, тобто галузь зараз без грошей.

Про ситуацію на будівельних підприємствах

Дуже багато працівників призвані до лав ЗСУ. Багато хто займається волонтерством. Хтось поїхав в інші області до своїх сімей. На середньому заводі, наприклад, на території Києва, який виробляє бетон, мало б бути 200 працівників, але на даний час їх лише 25. Такі заводи розпродають свої запаси готової продукції. Вони не мають зараз можливості закуповувати цемент, арматуру, пісок і накопичувати товар.

У нас зараз іде стагнація. Підприємства перебувають у стані банкрутства. Вони зменшили виплати, відправили людей у відпустки за власний рахунок. І говорити про те, що після перемоги всі вийдуть працювати і будуть будувати, а заводи почнуть працювати — нам не доводиться. Потрібно, щоб були фінансові стимули і фінансові інструменти. Держава їх не надає.

Читайте також: "Нормальні будиночки нам поляки зробили, але у своїй хаті краще". Як живуть у модульному містечку в Бородянці

Про дефіцит будівельних матеріалів

Дуже велика кількість заводів, виробничих потужностей, кар'єрів по видобутку корисних копалин опинилася під артобстрілами або на захоплених територіях. Зараз ми відчуваємо дефіцит гіпсокартону, він суттєво подорожчав. Також дуже мало буде в Україні віконного скла, і воно буде дуже дорогим. Передбачаю дефіцит будівельних сумішей, ізоляційної вати із базальту.

До речі, Європа зараз викуповує великі обсяги базальтової вати у нас. Вона використовується в аграрній сфері, а не лише в будівництві. Іноземні контракти наші будуть виконувати, бо нам потрібна іноземна валюта. Скло ми отримували з Росії. Зараз ідуть розмови про постачання скла із Туреччини через ЄС. Наш склозавод у Лисичанську дуже постраждав.

На щастя, ринок сам себе регулює. На дефіцитну продукцію злітає ціна. На ті товари, які ми ще маємо достатньо — ціна тримається. В Україні не буде дефіциту щебня, піска і цементу. У нас є багато родовищ, які були закинуті свого часу. Зараз їх швидко намагаються реанімувати. Ми маємо суходіл з ЄС, тож можемо звідти багато чого завозити.

Про знищені підприємства

Прямої статистики не збирає ніхто. Багато виробників не хоче повідомляти публічно про свої втрати, побоюючись, що конкуренти почнуть захоплювати їхні сегменти ринку. Намагаються самотужки врятувати своє виробництво. Шкода дрібних дилерів, у яких постраждали складські приміщення. На блокпости вивозилися бетонні блоки, які могли бути продані під певне будівництво. Війна розорює нашого виробника.

Багато підприємств втрачено на окупованих територіях. Там їх окупанти грабують, технологічні лінії нищать, розбирають на металобрухт. І тільки коли ми звільнимо ті території, тільки тоді будемо знати, чи швидко зможемо відновити виробництво. Чи треба буде закуповувати нове обладнання. На це піде не один місяць. Біля великих міст, які дуже сильно постраждали, нам треба будувати нову індустрію виробництва будматеріалів, треба буде будувати підприємства.

Як на собі відчули нестачу будматеріалів люди, що самотужки роблять ремонт

Українці відчули в першу чергу ціновий виклик. В чеку закладена ціна зовсім іншої сировини з зовсім іншого місця видобутку. Вони бачать ціну на пальне, ціну долара, євро, які містяться в імпорному матеріалі. Ми втратили "Азовсталь". Через це ринок металевих виробів дав високу ціну. Все подорожчало десь на 100-120%. Щотижня йде перерахунок ціни.

Якщо люди купують зараз будматеріали, то вони виграють. Бо ціни далі будуть зростати. Зараз ще є товарні залишки. Те, чого не вистачає, завозиться з-за кордону. Такого, щоб чогось зовсім не було — поки-що не буває. Коли почнеться велика відбудова після війни, то тоді буде великий дефіцит. Стоятиме питання про наявність будівельного матеріалу на будмайданчику, а не про якість і ціну, як було до війни.

Що відомо

  • Сума збитків, яких зазнала інфраструктура України через війну, сягнула 104 мільярдів доларів.
  • 18 травня Європейська комісія затвердила план відбудови України.
  • За підрахунками Європейського інвестиційного банку Україні може знадобитися до 1 трильйона євро (1,1 трильйона доларів) зовнішньої допомоги для відшкодування збитків, завданих вторгненням Росії.

Читайте також:

"У тебе є 3 тижні зібрати 5 млн євро" — литовський журналіст про те, як знайшов гроші на "Байрактар" для України

Інтернет-війська — це ексклюзив України. Заступник глави Мінцифри про кіберпатизанів і атаки на російські сервіси

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди