"Лікую 24/7". Дніпровська офтальмологиня про свою роботу

"Лікую 24/7". Дніпровська офтальмологиня про свою роботу

"Лікую 24/7". Дніпровська офтальмологиня про свою роботу
Фото: Суспільне Дніпро

Щорічно у третю неділю червня медичні працівники відзначають своє професійне свято. Суспільне поспілкувалося із лікаркою-офтальмологинею про те, як змінилася її робота із повномасштабним вторгненням Росії в Україну.

Марина розповідає: вона перша в родині обрала для себе медичну професію. “Так трапилось, медицина мене вабила ще зі школи, мабуть. Моя трудова діяльність почалася саме в офтальмології з 14 року. Коли я вперше прийшла до цієї клініки, я і уявити не могла, що почну працювати та почнеться війна”, – говорить медикиня.

"Лікую 24/7". Дніпровська офтальмологиня про свою роботу
Піти в медицину Марина вирішила ще у школі. Фото: Суспільне Дніпро

Нині, каже Марина, працює майже цілодобово. Згадує: перший місяць повномасштабного вторгнення жила на роботі. “Мені виділили палату. Не знала, будуть поранені чи не будуть, чи будуть цілі мости, чи будуть місто бомбити – ніхто не знав. Тому ризиковано було покидати територію лікарні, і так трапилось, що я жила тут. Коли вже трошки зрозуміли, що можемо жити далі, можемо далі працювати, тоді вже почали їздити додому”, – розповідає офтальмологиня.

"Лікую 24/7". Дніпровська офтальмологиня про свою роботу
Близько місяця від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Марина жила у палаті лікарні, в якій працює. Фото: Суспільне Дніпро

Родина, говорить Марина, до її роботи ставиться з розумінням. До того ж рідні, за її словами, звикли, адже у 2014 році лікарка народила дитину та одразу після цього почала працювати.

"Лікую 24/7". Дніпровська офтальмологиня про свою роботу
Працювати лікаркою Марина вважає своїм обов'язком. Фото: Суспільне Дніпро

“Я встаю доволі рано, і мене дитина просить будити її. Нехай то буде п’ята чи шоста година ранку, однаково каже: мама, розбуди мене, я хочу тебе поцілувати та відправити на роботу”, – говорить Марина, не стримуючи сліз.

Роботу лікарка вважає своїм обов’язком: “Незалежно від того, присяга чи не присяга, всі ми, лікарі, продовжуємо працювати. Я вважаю, то борг перед усіма людьми – повернути їм зір та зробити їхні життя кращим”.

Читайте також

Лікували дітей у підвалах. Дитячий анестезіолог з Лисичанська евакуювався на Дніпропетровщину

"Тут можу бути максимально корисною". Лікарка з Маріуполя, яка евакуювалася на Дніпропетровщину, допомагає переселенцям

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди