Нещодавно в Україні створили Раду з розвитку бібліотечної сфери під час війни. З-поміж іншого, вона має вирішити подальшу долю радянських і російських книжок, якими переповнені українські бібліотеки.
Чи потрібно вилучати книжки та які саме – ведучі Радіо "Промінь" Анна Заклецька і Дмитро Захарченко розпитали письменника й лідера гурту "Фіолет" Сергія Мартинюка.
Сергій "Колос" Мартинюк – український музикант, письменник, громадський діяч і лідер гурту "Фіолет". Його пісня про бібліотеку минулого року запустила новий тренд у ТікТок і очолила чарти. За лічені дні фразу з пісні "найкраще місце для хорошого сексу – бібліотека!" розтягнули десятки тисяч тік-токерів. А на YouTube у неї вже майже чотири мільйони переглядів.
"Чи варто вилучати з українських книгозбірень радянські й російські книжки? Однозначно, так, – переконаний він. — У мене перша думка була про бібліотеку в рідному Дубні (на Рівненщині) – про кількість радянської російськомовної літератури, яку я свого часу прочитав, бо не було альтернативи. Я любив наукову фантастику, і в середині 1990-х здебільшого такі книжки були видані за Радянського Союзу". Сергій Мартинюк вважає, що ці книги треба вилучати насамперед, бо вони цензуровані: "На мій погляд, література часів Радянського Союзу не має ніякої ні освітньої, ні культурної цінності”.
Ба більше, за роки незалежності виникли десятки, як він каже, "крутезних" видавництв та адекватних перекладів. І в бібліотеках варто звільнити місце під сучасну літературу, переконаний письменник.
Складніше повернути людей до українських бібліотек, бо рівень відвідуваності критично низький, вважає Мартинюк. У перші дні війни він потрапив до села Волинської області поблизу Берестечка. Каже, був вражений їхньою бібліотекою: "Я там побачив Любка Дереша, Ірену Карпу, Юрія Андруховича, Андрія Кокотюху, Василя Шкляра, Макса Кідрука". Але читачів у бібліотеці бачать рідко. Зміни давно просяться, тому, на думку Сергія, необхідно почати з ревізії бібліотечних фондів: "Я не хотів би, щоб мої діти, як я, на уроках зарубіжної літератури вчили вірші про дуби біля Лукомор’я й усю цю крінжовану тему".
Щодо власної бібліотеки Мартинюк зізнається, що й у нього є російські класики: "Стоїть у мене тут на нижній поличці кілька, от Цвєтаєву бачу, Єсеніна, українофоба Бродського, Осипа Мендельштама й бачу одну книгу Пєлєвіна". Каже, що не влаштовуватиме з ними буккросинг: "Книжки, які мені не зайшли або я не розумію їхньої подальшої цінності, я зношу в під’їзд на перший поверх, в нас там така поличка є для буккросингу. Люди віддають свої книжки, інші читають. Туди я точно не буду віддавати. Не хочу, щоби це популяризувалося. Тому не знаю. Можливо, якийсь перформанс проведу".
Редакторка текстової версії Тетяна Познякова.
Читайте більше новин і матеріалів про книжки
- У Ростові "Школа юного журналіста" вкрала логотип українського видавництва
- Культурний фронт. Війна очима наших письменників за кордоном
- Світлана Алексієвич віддала премію за відстоювання свободи слова письменницям з України
- "Саме тому, що ми знаємо, ким ми є, ми можемо себе захищати": говоримо про війну з письменницею Софією Андрухович
Читайте нас у Facebook або Telegram
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
