14 червня, у День донора крові, Суспільне поговорило з директоркою Київського міського центру крові Вікторією Ботюк та донором з 15-тирічним стажем Михайлом Сидоренком про те, як здавати кров під час війни та наскільки зараз лікарні забезпечені донорською кров’ю.
За 15 років був донором 85 разів
Для Михайла Сидоренка донорство стало стилем життя. Він уже понад 15 років не палить і не вживає алкоголь, а для підтримки форми почав бігати. Це захоплення переросло в заняття марафонським бігом. Тим більш, здорове харчування марафонців майже не відрізняється від раціону донорів перед здачею крові.
Усе почалося у 2004 році, коли Михайло дізнався страшну новину: у його дев’ятирічної доньки Лілюшки діагностували лейкемію. Лікування було вартісним, а втім, найбільшою проблемою була відсутність донорської крові високої якості, яку треба було додатково перевіряти на віруси молекулярними методами діагностики в приватних лабораторіях. Для доньки кров здавала мама, адже у Михайла була інша група.
Після успішного завершення терапії Лілії Михайло записався до національної бази донорів і здавав кров для онкохворих дітей, які перебували на лікуванні у Національному інституті раку та "Охматдиті". Коли відкрили сучасний Центр крові, автоматично потрапив до його бази донорів. Чоловік каже: "Я задоволений, коли деякий час не кличуть на донації — це значить, що у діток хороші аналізи або батьки можуть без проблем дістати кров чи її компоненти".
25 лютого, після масштабного вторгнення Росії, Михайло пішов до Центру крові Білої Церкви. "Було бажання щось зробити, щоб не даремно прожити день", — говорить чоловік.
Читайте також: Як стати донором крові та навіщо реєструватись у резерв
На той момент черга в Центр складала вже більше 100 людей. Серед них було багато недосвідчених донорів, які прийшли вперше. "Казали, що в той день у Центрі було близько 500 донорів. А коли я здавав там уже через два місяці, то черг не було, а через постійні повітряні тривоги здачу крові перенесли у підвал. Також організували електронну чергу, адже охочих вдосталь і люди приходять на визначений час", — говорить Михайло.
Чи війна призвела до дефіциту крові
Директорка Київського міського центру крові Вікторія Ботюк каже, що наразі в Україні достатньо крові та її компонентів усіх груп і резусів. "У соцмережах поширюють інформацію про дефіцит, але це скоріше роблять колаборанти, можливо, з метою знищення донорів. Наприклад, 26 лютого поширили інформацію про нестачу донорів у Харкові і біля Центру крові міста утворилася черга. Її обстріляли. Тоді загинуло щонайменше 3 донори", — говорить Вікторія. Та додає, що юрмитися біля пунктів прийому крові зараз не треба. Дізнаватися про актуальні потреби Центрів крові краще на їхніх офіційних сторінках або на сторінках і в соцмережах міської влади. Ось так, наприклад, це виглядає в Києві — сторінка "Донорам крові".
Як транспортують кров до лікарень
Після забору донорську кров перевіряють на інфекції: ВІЛ, гепатити В і С, сифіліс. Потім відбувається обробка крові та карантин заморожених препаратів. "Його тривалість залежить від типу компоненту. Наприклад, карантин плазми становить 6 місяців. Тому ми зараз використовуємо запаси, які зробили наприкінці 2021 року. Наразі всього достатньо", — говорить Вікторія Ботюк.
Читайте також: Готові йти пішки заради ліків — як пацієнти програми замісної терапії рятуються з окупованих територій
Оброблена кров зберігається у холодильних відділеннях Центрів крові, звідки по заявках скеровується у цивільні та військові шпиталі. Головне — дотримуватися холодового ланцюга, адже якщо температура буде меншою, ніж потрібно, компоненти крові будуть непридатними для переливання пацієнтам. Відстань тут не має значення, адже у холодильнику швидкої кров можна довезти будь-куди. Як приклад Вікторія Ботюк наводить чернігівські лікарні, які на початку війни забезпечували кров’ю за рахунок запасів Київського міського центру крові.
Як стати донором
Донором може стати повнолітня людина, яка важить не менше 50 кілограмів і не має хронічних, онкологічних, або венеричних хвороб. Тимчасовими протипоказаннями є, наприклад, вагітність, менструація, нещодавній пірсинг чи татуювання (весь перелік тимчасових обмеженнь — за цим посиланням).
Перед здачею крові треба пройти лабораторне обстеження та огляд у терапевта, який перевіряє, чи не має людина протипоказань до здачі крові.
Як підготуватися до донації
Донор має повноцінно харчуватися, пити багато рідини. Від вживання алкоголю варто відмовитися щонайменше за 48 годин до процедури, аспірин та анальгетики не можна вживати 3 доби перед донацією. Палити не можна щонайменше 2 години до та після процедури.
Зранку перед донацією важливо виспатися, відпочити, легко поснідати. У день здачі крові краще відмовитися від фізичних навантажень, адже організму треба дати час на відновлення.
Читайте також
Мавпяча віспа: що потрібно знати про вірус та чи буде у світі нова пандемія
"Медикам нити не можна. В окопах ще гірше" — історії лікарів Донбасу
Холера у Маріуполі: у чому небезпека захворювання та чому виникла загроза епідемії
В Україні підтримали проєкт про медичний канабіс. Що варто знати про канабіноїди
