"Ми були готові професійно, але не психологічно". Речниця ДСНС Франківщини про роботу рятувальників під час війни

"Ми були готові професійно, але не психологічно". Речниця ДСНС Франківщини про роботу рятувальників під час війни

"Ми були готові професійно, але не психологічно". Речниця ДСНС Франківщини про роботу рятувальників під час війни
Фото: Христина Перцович

Першою, хто 24 лютого звернувся до жителів Прикарпаття, щоб пояснити ситуацію в області через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, була речниця Держслужби з надзвичайних ситуацій в області Христина Перцович. Про те, як працюють рятувальники в умовах війни, які виклики воєнного часу долають, вона розповіла Суспільному.

З чого розпочалося 24 лютого у вас і ваших колег? Чи були ви готові до таких подій?

— 24 лютого запам'яталося нам усім. День розпочався з того, що кожному працівнику прийшло SMS "Збір. Аварія". Професійно ми були готові. Але психологічно було важко почути, що в Україні почалася війна. Я бігла на роботу і думала, як маю убезпечити своїх дітей. Схожі думки були, напевно, у всіх. Думала й про те, як наша область переживе війну, і скільки це буде тривати. Прийшла на роботу, і всі наші працівники, а це — переважно чоловіки, намагалися нас заспокоїти. Попри чорний дим над аеропортом ми знали, що готові до таких викликів.

"Ми були готові до цього професійно, але не психологічно". Христина Перцович про роботу рятувальників в умовах війни
Речниця Держслужби з надзвичайних ситуацій в області Христина Перцович. Фото: Держслужба з надзичайних ситуацій в області

Ми знали, що зробимо все, щоб наші прикарпатці відчули себе хоча б частково захищеними. Зрештою, як і всі обласні структури, які в перші дні робили все для того, щоб максимально убезпечити прикарпатців. Ми перші в області записали звернення до людей, щоб зменшити паніку. Опублікували його в соцмережах і розіслали у ЗМІ. Адже найгірше – це паніка. Її треба було взяти під контроль. Ми це робили в дописах, виступах. Нам це вдалося, бо багато людей телефонували й дякували за те, що ми пояснили, що відбувається.

Що змінилося у роботі рятувальників після повномасштабного вторгнення РФ?

— Спочатку нас перевели на посилений режим несення служби. Караули чергували через добу. Всі були на місцях, залучені.

Для нас ліквідовувати будь-яку надзвичайну ситуацію – це звична робота. Змінилося лише одне: ми усвідомили, що у нас – війна, і ми маємо бути готові до всього.

"Ми були готові до цього професійно, але не психологічно". Христина Перцович про роботу рятувальників в умовах війни
Прикарпатські рятувальники оснащені сучасним обладнанням. Фото: Держслужба з надзичайних ситуацій в області

Але ми ніколи не ліквідовували наслідки ракетних обстрілів. Так, перед нами постали сучасні виклики, і ми були до цього готові. Для наших працівників проводили спеціальні навчання. І ми самі навчали жителів нашої області: як діяти у разі сирени чи при ракетних обстрілах. Але ми сподівалися, що це — лише чергові навчання, війни не буде. Ми були готові до цього професійно, але не психологічно.

Чи змінилася статистика надзвичайних подій в області?

— У порівнянні з іншими роками статистика не змінилася. У нас не зменшилися пошуки людей, які загубилися чи травмувалися в горах. Не змінилася кількість випадків, пов'язаних із сезонністю.

"Ми були готові до цього професійно, але не психологічно". Христина Перцович про роботу рятувальників в умовах війни
Фото: Держслужба з надзичайних ситуацій в області

Ми розраховували на те, що з початком повномасштабного вторгнення жителі області будуть відповідальніше ставитися насамперед до свого життя і здоров'я та цінувати роботу всіх оперативних служб.

Тому були шоковані, скільки у нас виникло пожеж через спалювання сухостою. Палало всюди. Ми пояснювали людям, що це — психологічно важко для тих, хто приїхав до нас із зони бойових дій. Кожна пожежа – це для них стрес. Вони гадають, чи це не потрапив снаряд. Нам важко було пояснити переселенцям, що це просто наші люди палять траву.

"Ми були готові до цього професійно, але не психологічно". Христина Перцович про роботу рятувальників в умовах війни
Фото: Держслужба з надзичайних ситуацій в області

Наші рятувальні підрозділи змушені були реагувати, бо площа займання поширюється миттєво. Горіли дачні будинки. Було багато лісових пожеж. І навіть під час повітряної тривоги, коли треба дотримуватися відповідних правил безпеки, люди підпалювали сухостій. У будь-який момент міг бути ракетний обстріл, а пожежникам доводилося гасити траву. Це дуже виснажувало наших рятувальників. Ми казали паліям: "Ви – вороги в тилу".

Скільки прикарпатських рятувальників працюють в інших областях України?

– Наш піротехнічний підрозділ з п'яти рятувальників був залучений до розмінування території на Київщині. Зараз туди поїхав на ротацію інший підрозділ. Вони добре забезпечені сучасним обладнанням. Ефективно працюють.

"Ми були готові до цього професійно, але не психологічно". Христина Перцович про роботу рятувальників в умовах війни
Піротехнічний підрозділ з Прикарпаття був залучений до розмінування території на Київщині. Фото: Христина Перцович

Решта піротехніків розміновує Івано-Франківщину, адже у нас залишилося багато вибухівок часів Першої та Другої світових воєн. Кінологи теж поки тут, бо починаються походи в гори, тому роботи їм вистачатиме.

Скільки прикарпатських рятувальників зараз воюють на фронті?

— Зараз у Збройних силах України воюють 28 рятувальників. Дехто з них звільнився і пішов захищати Україну. Допомагаємо їм залежно від потреб.

Чи є у вас нові працівники, які переїхали з окупованих територій?

— У нас є близько 100 сімей рятувальників, які переїхали на Прикарпаття з окупованих територій. Наша область прихистила 84 працівники Держслужби з Харківщини, Донеччини, Луганщини, які зараз працюють у нас.

"Ми були готові до цього професійно, але не психологічно". Христина Перцович про роботу рятувальників в умовах війни
Близько 100 сімей рятувальників переїхали на Прикарпаття з окупованих територій. Фото: Христина Перцович

Якщо у них виникають потреби, допомагаємо. З їхніми дітками проводимо різні заходи: водимо в кіно, проводимо екскурсії, за потреби з ними спілкуються наші психологи. Частина з них проживає на території підрозділу, де вони працюють, частина – у наших працівників чи їхніх друзів.

Багато рятувальників з інших областей привезли на Прикарпаття свої сім'ї, а самі повернулися в зону бойових дій на ліквідацію наслідків ракетних чи артобстрілів.

"Ми були готові до цього професійно, але не психологічно". Христина Перцович про роботу рятувальників в умовах війни
Дружина київського рятувальника Сергія Дерія народжувала на Прикарпатті. Фото: Держслужба з надзичайних ситуацій в області

Як приклад, сім’я київського рятувальника Сергія Дерія. На початку березня чоловік привіз вагітну дружину на Івано-Франківщину, а сам повернувся виконувати свої професійні обов’язки. 13 квітня вона зателефонувала Сергію: "У нас народився син — 3 800, 54 см!" Рятувальник приїхав на Прикарпаття, щоб зустріти дружину і сина з пологового будинку. Ця історія облетіла всі ЗМІ.

Чи змінилося щось у роботі пресслужби ДСНС?

— Служба ДСНС працювала у режимі "без перерви". І ми цілодобово могли уточнити чи отримати пораду. До 24 лютого речники Держслужби з надзвичайних ситуацій звикли коментувати все, крім війни. Тому це було дуже важливо. У нас — крута команда по всій Україні. Ми її називаємо наша "пресслужбівська родина". Ми всі разом хвилювалися за нашу Вероніку з Маріуполя (речниця ДСНС — ред.) та молимося за Женю з Дніпра, яка отримала поранення і зараз лікується в Німеччині. Пишаємося тим, як зараз працюють наші колеги зі східних областей. Жоден з них ніколи не поскаржився, що важко. А ще зрозуміли, що маємо надійних партнерів за кордоном. Їхня підтримка зараз — просто неоціненна.

Як поживає ваш собака Тушканчик, який став талісманом прикарпатських рятувальників?

— Тушканчик — це майже прикарпатський Патрон. Він — член нашого підрозділу: продовжує контролювати територію управління служби. Як завжди, усіх, хто приходить до нас, зустрічає і проводжає. Обов'язково присутній на хвилині мовчання щодня та на всіх заходах, які відбуваються на території управління.

Читайте також

Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди