Зелений туризм в реаліях війни має свої особливості. Експерт розвитку туризму в громадах Хмельниччини Сергій Толстіхін каже: з початком війни відмовився від усіх планів на літо. Три місяці поспіль власник еко-садиби безкоштовно приймає у себе вдома, в селі Гораївка Староушицької селищної територіальної громади вимушених переселенців з усієї України. Розповідає: з настанням літа, неочікувано для нього, українські туристи почали цікавитися відпочинком у сільській місцевості, яка знаходиться в тилу. Як розвивається зелений туризм в умовах війни та як вимушені переселенці стали бізнес-партнерами власника зеленої садиби, знає кореспондентка Суспільного Наталія Паляниця.
"Першою рисою цього нового сезону, в лапках, було те, що ми всі, гравці туристичного ринку, розуміли, що туризму гаплик цього року. Війна. Не до туризму точно", - розповідає Сергій Толстіхін, власник зеленої садиби на Бакоті. Каже, з початком повномаштабної війни Росії проти України перекреслив усі плани на літо, запросив у свою садибу у селі Гораївка вимушених переселенців.
"В перший же день війни я дав оголошення, що ми можемо безкоштовно прийняти дві родини у дві кімнатки. І ясно, що питання заробітку якогось там, туризму відійшло на другий план абсолютно. Натомість зараз, коли вже пройшло три місяці війни, настало вже літо, чудова пора, я відзначаю, що туризм є. Для мене це повне здивування", - каже Сергій.
Хмельницька область перебуває в тилу, говорить Сергій Толстіхін. Люди потребують морального та фізичного відпочинку. Їх приваблюють краєвиди та особливості сільського життя. Розповідає: власники туристичного бізнесу проводять екскурсії для вимушених переселенців, знайомлять їх з Хмельниччиною. Мимоволі виник термін "переселенський туризм", каже експерт: "Людям потрібно перезавантажитись з місць постійного напруження. В кого що: хтось волонтерить, допомагає, хтось на фоні отих новин постійних втомлюється, передусім, морально. Ну, і, звісно, хороша погода, вона спонукає трішки вирватися з міста".
Юрій, переселенець з Броварів, спочатку проживав у Сергія. Розповідає: до війни займався туристичним бізнесом. Наразі чоловіки об'єднали свої зусилля та стали бізнес-партнерами.
"Нас спочатку сприймали, як переселенців. Приїхали ми і 50 днів тут жили. Думали, на дві ночі, а прожили 50 діб. Ми повертались додому. Зараз приїхали сюди на добровільній основі жити. Перенесли сюди свій туристичний бізнес. Зараз у нас штаб-квартира перенеслася з Києва в Гораївку", - каже Юрій.
Та додає: освоївся не тільки в громаді, але й вивчив особливості краю. Розробляє туристичні маршрути для велотурів.
"У мене великий досвід розробок таких турів. Я вже тут освоївся, багато стежок розвідав, якими навіть ніхто не проїжджав ніколи. Але, я вже знаю, якими потайними стежками людей провести. З точки зору мандрівок тут дуже гарна природа. Мені подобається рельєф, що тут не все рівне, як на пательні, а таке - то вниз, то вгору. І воно таке різноманітне", - ділиться враженнями Юрій.
Суттєва відмінність цього туристичного сезону, говорить Сергій Толстіхін – це відпочинок без веселощів та музики: "Ми запровадили правило, що в нас немає музики. Ввечері собі спілкуємося, обмінюємося досвідом. Я стараюсь, щоб ми пам’ятали, завдяки кому ми тут сидимо, відпочиваємо. Що є захисники і їм зовсім зараз не до туризму, у них смертельна небезпека. Вони нас захищають, щоб ми могли розвивати туризм".
Читайте також
"Ми почули вибух і зрозуміли: прилетіла ракета". Історія родини переселенців зі Слов'янська
