Радість, гнів і здивування. Соціологи дослідили емоції українців у період карантину

Радість, гнів і здивування. Соціологи дослідили емоції українців у період карантину

Опитування
Радість, гнів і здивування. Соціологи дослідили емоції українців у період карантину AP

Українці під час карантину найчастіше відчувають радість, зацікавленість і хвилювання. Найрідше — відразу, почуття провини, сором і байдужість.

Про це свідчать дані проведеного соціологічною групою "Рейтинг" опитування.

Згідно з ним, найчастіше серед базових емоцій опитані відчувають радість і зацікавленість/хвилювання, меншою мірою – здивування, гнів, сум та страх. Найрідше респонденти називали відразу, почуття провини, сором і байдужість.

При цьому емоційне тло у різних вікових групах суттєво відрізняється. Представники наймолодшої вікової групи віком від 18 до 29 років частіше за інших відчувають радість та байдужість, а молоді люди віком 30-39 років – гнів. Люди середнього віку частіше за інших відчувають здивування. При цьому найстарші з опитаних найменше відчувають байдужість, неприязнь та здивування. Також у респондентів старшого віку найрідше спостерігається страх, незважаючи на те, що вони перебувають у групі ризику.

Емоції на карантині також виявилися залежними від гендеру. За даними "Рейтингу", жінки частіше за чоловіків відчувають радість, здивування, зацікавленість/хвилювання, почуття провини та сум. Чоловіки – байдужість, неприязнь/відразу та гнів.

Окремо соціологи дослідили вплив на емоційне тло різноманітних занять. Як з'ясувалося, ті, хто під час карантину почав більше дивитися новини, частіше зазначали, що відчувають страх та здивування. Дослідники пояснюють це тим, що ЗМІ подають інформацію та факти так, щоб "прив’язати" до перегляду, а "прив'язати" до негативних емоцій завжди значно легше.

Ті, хто віддає перевагу алкоголю, частіше повідомляли про відчуття страху, неприязні, гніву, здивування та суму. За висновками дослідників, це свідчить про те, що алкоголь не допомагає покращити емоційний стан, а навпаки занурює людину в деструктивні переживання.

Ті, хто вдався до соціальної ізоляції та став рідше спілкуватися з друзями та близькими, частіше за інших відчувають сум і гнів. Водночас ті, хто збільшив своє спілкування з друзями, повідомляли про відчуття радості.

Найчастіше про здивування та радість повідомляли ті, хто став частіше займатися сексом та робити онлайн-покупки. У цій групі, яку соціологи назвали "гедоністами", також рідше за інших спостерігався сум. Натомість почуття суму, гніву та страху зросли серед тих, хто став рідше займатися спортом, власним хобі чи просто слухати музику. Ті ж, хто під час карантину почав більше спати, частіше за інших відчувають байдужість, відразу та гнів.

Респонденти, які почали частіше бувати на свіжому повітрі, відчувають радість (тут спрацьовують фізичні параметри середовища, які здатні покращити емоційний фон), але водночас в них підвищене почуття провини (що пов’язане з карантинними обмеженнями).

Дослідники зазначають, що ми можемо впливати на власне емоційне тло за допомогою простих речей, та радять займатися конструктивною діяльністю. При цьому вони рекомендують уникати деструктивної поведінки, щоб не занурюватися в негативні переживання та не переобтяжувати себе.

Під час дослідження соціологи опитали 1300 респондентів старше 18 років з 1 по 2 квітня 2020 року. Помилка репрезентативності дослідження не перевищує 4%.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди