Кандидатка від «Національного об'єднання» Марін Ле Пен може отримати до 38% підтримки у першому турі президентських виборів у Франції. На тлі заворушень у Франції Ле Пен єдина, чий рейтинг зріс.
Про це свідчать результати опитування Ifop-Fiducial, проведеного для Le Figaro, LCI та Sud Radio після заворушень 17 жовтня.
Залежно від складу учасників першого туру Ле Пен підтримують від 34% до 38% французів. У порівнянні з попереднім дослідженням, проведеним у середині жовтня, її результат зріс на 1-2%.
За словами директора з дослідження громадської думки Ifop Фредеріка Дабі, Марін Ле Пен є «єдиною кандидаткою, яка вийшла з цих подій з посиленими позиціями, постаючи представницею партії порядку, партії тих, хто більше не терпить безладу».
Лідер «Нескореної Франції» Жан-Люк Меланшон отримує 15–20% підтримки. У всіх перевірених сценаріях він посідає друге місце самостійно або ділить його з іншими кандидатами. Водночас розрив між претендентами на друге — четверте місця залишається невеликим.
Тим часом позиції експрем'єра Едуара Філіппа погіршилися. У сценарії, де він є єдиним кандидатом центристського табору, його підтримують 15% опитаних — на 3 відсоткові пункти менше, ніж у середині жовтня, та на 6 — ніж три тижні тому.
Інший колишній прем'єр, лідер партії «Відродження» Габріель Атталь, отримує 13%, якщо є єдиним представником центристів. Жоден із двох політиків наразі не забезпечує собі виходу до другого туру в сценаріях, запропонованих соціологами для опитування.
Представник соціал-демократичної лівиці Рафаель Глюксман набирає 12-16% і в більшості сценаріїв конкурує з Едуаром Філіппом за третє місце.
У другому турі Ле Пен випереджає всіх п'ятьох потенційних суперників, здобуваючи від 56% до 68%. Найбільший відрив зафіксовано в парі з Меланшоном — 68% проти 32%.
Онлайн-опитування проводилося з вечора 17 до 19 жовтня серед 1928 осіб, внесених до списків виборців. Репрезентативність вибірки забезпечували методом квот.
Антиурядові протести у Франції
У Франції з кінця вересня 2026 року тривають протести старшокласників проти низки проблем у французьких школах. Рух виник у французькому регіоні Іль-де-Франс навколо питань фінансування, заміщення вчителів, розкладу занять та антисанітарних умов у деяких освітніх закладах. Мітинги супроводжуються масовими заворушеннями та сутичками із правоохоронцями, які застосовують спецзасоби проти демонстрантів
3 жовтня протести охопили понад 1200 ліцеїв по всій країні, а поліція затримала понад 5 тисяч людей.
6 жовтня люди вкотре вийшли на акції протесту по всій країні, а прем'єр-міністр Себастьян Лекорню назвав це «наймасштабнішими та найжорстокішими студентськими демонстраціями за останні десятиліття». За даними МВС країни, тоді у маршах взяли участь понад 250 тисяч людей, тоді як організатори заявляли про 450 тисяч учасників.
8 жовтня до протестів долучилися працівники дитячих садків, які вимагали підвищення зарплат і поліпшення умов праці. Через демонстрації у Франції повністю призупинили навчання у 224 школах, ще 151 заклад працював частково.
17 жовтня країною прокотилася нова хвиля антиурядових протестів. Учасники виступили проти високих цін на продукти, пальне, низьких соціальних виплат і проблем у системі освіти. Демонстрації в низці міст супроводжувалися сутичками з поліцією та пошкодженням будівель. Зокрема, учасники заворушень увірвалися до мерій Марселя та Лілля, а в Парижі намагалися пройти до Єлисейського палацу.
19 жовтня прем'єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню оголосив, що звернувся до керівників регіонів із проханням ввести «низку комендантських годин» після актів насильства, що сталися цими вихідними на тлі демонстрацій.
