Зарплати в Україні протягом останніх місяців зазнали падіння майже у всіх сферах. Українські компанії озвучують, що в умовах війни одним з головних завдань для них є утримання та підтримка діючих працівників. Новим працівникам пропонують зарплати нижчі, ніж це було до війни. Як змінився ринок праці за ці три місяці, скільки готові платити працедавці, які вакансії найбільш затребувані на ринку праці в ефірі Українського радіо розповів засновник рекрутингової агенції "Борщ" Сергій Марченко.
Про ринок праці в умовах війни
За словами Сергія Марченка, загалом ринок живе не сам по собі, а є похідною від стану української економіки.
"І саме вона диктує речі, які зараз відбуваються на ринку праці. За оцінками Світового банку, українська економіка в цьому році впаде на 45%. Це означає, що загалом в Україні буде вироблено на 45% менше товарів і послуг", — зазначив він.
Це своєю чергою означає, що приблизно 45% тих людей, які були залучені в українській економіці, в цьому році не матимуть роботи в Україні.
"Саме цей велетенський дисбаланс між тим, що в Україні буде вироблено набагато менше продукції, диктує те, що роботодавці не можуть дозволити собі утримувати ті штати, які були до війни. Звідси йдуть і звільнення, і нижчі заробітні плати", — наголосив експерт.
Про падіння рівня заробітних плат
Сергій Марченко пояснив, що падіння рівня зарплат відбувається по-різному.
"Деякі підприємства закрилися, і заробітних плат взагалі немає. Деякі працюють неповний робочий день, і виходить, що людина ніби має роботу, але отримує менше грошей. Бо коли вона ходила 5 днів на тиждень, то була одна зарплата. А коли вона ходить один день на тиждень, то зарплата інша", — зауважив засновник агенції.
За його словами, ці люди навіть не потрапляють в статистику безробітних, оскільки формально вони працевлаштовані, однак при цьому їхній дохід різко знизився.
"В середньому українці втратили у заробітних платах від 30 до 50% і навіть більше. Тому, на жаль, падіння українського ринку праці суттєве, і торкається багатьох в Україні", — зауважив Марченко.
Кому зараз найскладніше знайти роботу
За словами Сергія Марченка, внаслідок війни насамперед постраждала промисловість.
"Якщо ми говоримо про Харків — велике індустріальне місто, в якому працювали до війни сотні підприємств, то наразі більшість з них не працюють. І навряд чи запрацюють найближчим часом через великі ризики і через те, що постійно знаходяться під обстрілами", — зауважив він.
При цьому, якщо подивитися на карту російського вторгнення, то велика частина територій розташована у прифронтових зонах — зокрема це промислово розвинений схід України.
"При цьому не треба забувати, що навіть підприємства в центральній або на західній Україні могли бути пов'язані ланцюгами з тими підприємствами, які зруйновані внаслідок авіаударів або знаходяться під окупацією чи під її загрозою і не ведуть діяльність. Тому від війни найбільше постраждала саме промисловість", — підкреслив експерт.
Він додав, що, крім того, спостерігається зниження доходів у сільському господарстві.
Які професії постраждали найменше
Сергій Марченко зазначив, що зі сфер, яка серйозно відрізняється від усіх інших — це ІТ.
"Якщо хтось не втратив або втратив менше за інших, це саме цей бізнес. Це пов’язано з тим, що українське ІТ працює в основному не на українському, а на світових ринках. На британських, американських та азійських клієнтів, у яких немає війни, є платоспроможність і які зараз дають роботу", — пояснив він.
Також майже не втратили у доходах ті, хто може працювати віддалено.
"Вони набагато легше перенесли й коронавірусну кризу. Наприклад, дизайнери, які можуть робити у себе з квартири дизайн для Австралії чи Південної Африки. Тобто війна показала, що перевагу матимуть люди, які володіють професіями, де можна працювати віддалено. Це ніша, де можна шукати вакансії, коли роботи в Україні немає", — додав фахівець.
Про перспективи будівельників
На переконання Марченка, професія будівельника не втратить актуальності.
"Одна справа, коли будівельна галузь функціонує у звичайному режимі й інша, коли зруйновано майже все в зонах окупації. Навантаження на будівельників виростає в десятки разів", — вважає він.
Водночас експерт припускає, що на допомогу можуть прийти іноземні підрядники.
При цьому у державних службовців немає, оскільки практично весь державний сектор продовжує працювати.
"Дякуючи нашим іноземним партнерам, в Україні немає проблем з платіжним балансом, і українське казначейство виконує зобов'язання. Тому українські службовці вперше в історії України стали в ранг з айтішниками. Це острівець стабільності і відносного благополуччя, наскільки взагалі зараз ми можемо говорити про якесь благополуччя в Україні", — підсумував Сергій Марченко.
Читайте також
ООН: кожне третє робоче місце в Україні зникло через війну
Парламент спростив набуття статусу безробітного
Вторгнення Росії в Україну, день 91. Текстовий онлайн
Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
