29-річна американка Челсі Браун, яка придбала фотоальбом радянських часів на інтернет-розпродажі старих речей, змогла розшукати його законних власників у Дніпрі та передати їм реліквію.
Як повідомляє CNN, Браун, яка працює дизайнеркою інтер’єрів та письменницею, натрапила на оголошення у продавця вінтажних речей у Запоріжжі. Вона вирішила придбати великий зелений фотоальбом, набитий чорно-білими світлинами України радянських часів.
"Я побачила це і відразу зрозуміла, що це щось особливе і потрібно повернутися до сім'ї", — розповіла дівчина CNN.
Альбом прибув поштою із Запоріжжя за три тижні, а тим часом Браун використала наявну у неї нечисленну інформацію, щоб спробувати розшукати нащадків людей на фотографіях. Однак альбом із зображеннями, датованими 1920-ми та 1970-ми роками, містив мало підказок.
"Всі підписи — російською мовою, що дуже ускладнило дослідження", — зазначила Браун.
Контакти у соціальних мережах допомогли їй перекласти деякі імена англійською мовою, також Браун використовувала Google Translate.
"Я досліджував це день і ніч без жодних зачіпок. Я відчайдушно намагалася знайти цю сім'ю!", — розповіла дівчина.
Все, що в неї було, це два імені: Вадим Данилович та Юрій Вадимович, написані кирилицею під деякими зображеннями. Вона здогадалася, що українська традиція по батькові як складової частини повного імені означала, що Юрій був сином Вадима. При цьому в альбомі була лише одна згадка прізвища: Маковецький. Після цього Браун використала кириличну онлайн-клавіатуру для пошуку імен.
"Це привело мене до кролячої нори. Я провела дні, намагаючись знайти будь-який можливий контакт із цією родиною", — сказала вона CNN.
Зрештою, вона отримала електронний лист від Івана Маковецького — 29-річного сина Юрія та онука Вадима. Він сказав Браун, що його дідусь помер у 2008 році. Нині Іван Маковецький живе з батьками та бабусею, вдовою Вадима, у місті Дніпро.
Іван Маковецький розповів CNN, що початку російського вторгнення працював учителем англійської мови "в одній із найпрестижніших шкіл міста", а сімейний друкарський бізнес обслуговував театри та культурні установи. Але коли вони припинили свою діяльність, припинився й сімейний бізнес.
"У нас все гаразд, ми не голодуємо або щось таке, але зараз ситуація досить складна", — зазначив він.
Також чоловік розповів й про свого дідуся, інформацію про якого розшукувала Браун.
"Мій дідусь був людиною енциклопедичних знань, професором анатомії людини і навіть завідувачем кафедри у нашій медичній академії тут, у місті Дніпро", — написав він у листі дівчині.
Сім'я не знає, як альбом потрапив у продаж, але підозрює, що він міг бути загублений, коли родичі переїхали. Маковецький та його родина були раді дізнатися, що альбом вдалося знайти, але більшою мірою їх турбує нинішня ситуація.
"Це може здатися брутальним, але в наші дні спогади тут нічого не варті", — написав він у листі Браун.
Звук повітряної тривоги став звичайним явищем у житті сім'ї, яка досі живе у Дніпрі у будинку, де жив дід Маковецького, Вадим, зазначає видання.
"Ми настільки звикли чути сирену повітряного удару, після якої нічого не стається, що більшість людей, у тому числі і я, навіть не знаходять час спуститися в підвал або притулок", — розповів Іван.
Батько Маковецького Юрій серйозно хворий, але не отримує необхідного йому лікування через війну. Тим часом закриття сімейного бізнесу призвело до фінансових труднощів.
Знайшовши сім'ю, Браун відчула себе зобов'язаною допомогти їм. З того часу вона надіслала їм фінансову підтримку та сподівається особисто повернути альбом після закінчення війни.
Війна. Усі останні новини
Читайте також
Вторгнення Росії в Україну, день 74. Текстовий онлайн
Продовольча безпека світу і війна: чи реально відновити експорт зерна з України
The Economist: економіка Росії "знову стоїть на ногах" попри санкції. Чому
Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
