73-й день війни. Суспільне поспілкувалося з Луцьким міським головою Ігорем Поліщуком про те, як змінилося життя в громаді через вторгнення російських військ в Україну.
В міського голови ми запитали про 10 основних напрямків, зокрема обговорили дефіцит бюджету, допомогу переселенцям, декомунізацію, запаси провізії на випадок надзвичайних ситуацій та премії працівникам.
Дефіцит бюджету: на чому доведеться економити
На запитання про бюджет громади міський голова відповідає: "Зараз дуже складна фінансова ситуація". Додає: в березні бюджет був недовиконаний на майже 25 мільйонів. У квітні ситуація повторилася і недовиконання склало 23 мільйони 300 тисяч гривень.
"Тобто фактично ми маємо "мінус" 50 мільйонів лише за два місяці, це величезні гроші. Щоб пояснити що це: це половина вартості ремонту проспекту Волі або ремонт щонайменше 10 прибудинкових територій", – каже міський голова.
Ігор Поліщук розповів: через брак коштів доведеться відмовитися від деяких планів, зокрема від ремонтів проспекту Відродження та бульвару Дружби Народів.
"Ямковий ремонт буде проводитися. На превеликий жаль є постанова Кабміну, яка обмежує видатки навіть на поточний ремонт доріг. Ми попросили в підрядника зробити в борг найкритичніші ділянки доріг. Це вже зроблено. Чекаємо найближчим часом, що ці рахунки розблокують і будемо приступати і до поточного ремонту, і до нанесення розмітки, і до всього іншого", – зазначив голова громади.
Освітні субвенції та робота дитсадків
З початку запровадження воєнного стану держава забрала в громад частину освітніх субвенцій. Втрачена сума для Луцької громади – 60 мільйонів гривень
– Як це вплине на педагогів?
– Звичайно, що доведеться окремі виплати скоротити, але ми по мінімуму намагаємося це робити, тому що в нас є певні кошти, які ми зекономили. Наприклад харчування пільгових категорій в школах і дитсадках, – каже Ігор Поліщук.
Читайте також: "Ігрова кімната в укритті: як дитсадки в Луцьку готують до відкриття"
Попри брак освітніх коштів міський голова запевнив, що наразі дитсадки громади не будуть переводити на простій. "Багато людей запитує "чому вихователі не працюють, але отримують зарплату". Звичайно, що вона зменшена сьогодні. Через рішення Кабміну, якщо ми переведемо дитсадки на простій, люди отримають кошти, яких їм не вистачатиме на життя", – каже міський голова.
Новий бізнес в громаду
З березня у Луцьку працює Центр підтримки евакуації та адаптації бізнесу, спеціалісти якого консультують підприємців з інших регіонів щодо того, як перемістити свою справу до обласного центру Волині.
Зі слів міського голови, в громаді сформували перелік усіх приміщень, ділянок та потужностей, які можуть запропонувати бізнесу. "Є вже декілька підприємств, які до нас переїхали, на жаль, це не відбувається настільки активно, як би хотілося, тому що в інформаційному просторі завжди є інформація про загрозу зі сторони Білорусі і люди трохи побоюються цього", – каже Ігор Поліщук і додає: нині місто розглядає питання про створення індустріального хабу. Такий вже є і успішно працює у місті Жешув.
В якому стані комунальні захисні споруди
Фонд захисних споруд для захисту населення Луцької громади складається зі 101-ї захисної споруди. Частина з них перебувають у комунальній власності.
"Ми максимально навели лад, позавозили все необхідне, матраци, воду, все, що необхідне людям. Комунальні наші укриття абсолютна більшість знаходяться в нормальному стані. Звичайно їх не вистачить, щоб укрити 200 тисяч жителів, але ми працюємо над вирішенням цього питання, облаштовуємо додаткові", – зазначив Ігор Поліщук.
Міський голова повідомив, що на наступну сесію буде винесено проєкт рішення, яким забудовників зобов'яжуть у майбутньому будувати багатоквартирні будинки з захисними спорудами.
Чи готова громада до надзвичайних ситуацій
Зі слів міського голови, з перших днів війни громада розробила план на випадок надзвичайних ситуацій. Зокрема в місті наразі є запаси усього необхідного.
"Зроблений запас води максимальний, який можливий в місті – 40 тисяч метрів кубічних. Зроблені інші запаси, я сьогодні не хочу говорити де, бо ця інформація може бути використана. При ощадливому використанні води, при відключенні електроенергії, нам вистачить цієї води на тиждень", – каже голова.
Раніше на сесії виділили 10 мільйонів гривень для придбання стратегічного запасу продуктів. Також на 200 тисяч гривень зробили замовлення стратегічного запасу ліків, котрі знаходяться на відповідних складах. Є й запаси крові.
Підготовлені на випадок надзвичайних ситуацій і медзаклади. "Луцька міська клінічна лікарня – облаштовано в бомбосховищі вже операційні на випадок того, якщо буде загроза. В штатному режимі працюють, але й готові до нештатних ситуацій", – запевняє Ігор Поліщук.
Безпека в громаді і добровольчі формування
"Спілкуємося з поліцією, національною і патрульною, також з теробороною. Півтора тижня тому завезли їм допомогу: бронежилети, медичні засоби, розгрузки, квадрокоптер, ліхтарики", – каже голова про співпрацю з правоохоронними органами у питанні безпеки в місті. З міського бюджету виділили мільйон гривень на їх матеріально-технічне забезпечення.
Згідно з законом України про національний спротив в громадах допускається створення добровольчих формувань. Один з таких – батальйон оперативного реагування "Луцьк". Командира формування, каже Ігор Поліщук, затвердили рішенням міської ради.
" – Підпорядковується батальйон командиру, командир координує свою діяльність із ЗСУ, теробороною, військкоматом. Виконує абсолютно різні завдання, як охорона правопорядку, чергування на блокпостах, охорона об'єктів інфраструктури. Є завдання і за межами нашої громади, наприклад – охорона державного кордону.
– Ці люди працюють на добровільних засадах чи отримують зарплату?
– На добровільних засадах. Це абсолютно різні люди: ветерани АТО, ветерани війни в Афганістані, люди з досвідом переважно.
– Скільки цих людей зараз, чи ви назвати не можете?
– Не можу, цифра змінюється. Достатньо, щоб наше місто було спокійне за сухопутний наступ", – каже міський голова.
Допомога родинам загиблих та переселенцям
Зі слів голови Луцької громади, місто розробило спектр допомоги родинам, які поховали захисників: "На жаль, таких сімей у нас є багато. Для них є щорічна допомога у розмірі 10 тисяч гривень, щомісячна допомога для дітей загиблих у розмірі прожиткового мінімуму, трошки більше ніж 2,5 тисячі гривень. Оплата комунальних послуг по 800 гривень на кожного члена сім’ї загиблого, безплатне лікування, зубопротезування, навчання на водійських курсах, комп’ютерних, санаторно-курортне лікування".
Щодо переселенців, а їх за офіційними даними нині 16 тисяч у громаді, то їм допомагають усім чим можуть. Ігор Поліщук зазначив, що для роботи з внутрішньо переміщеними особами нині переорієнтовані багато міських служб. Йдеться про забезпечення житлом та харчування у чотирьох соціальних їдальнях, на яке вже було виділено понад мільйон гривень.
"Щодня харчується близько 2,5 тисячі людей. Уже понад 70 тисяч гарячих обідів видано цими столовими. Якщо буде зберігатися така ж кількість людей, то орієнтовно мільйон 400 тисяч гривень буде коштувати нам харчування такої кількості переселенців", – Луцької міської ради.
Процем декомунізації в громаді
27 квітня на меморіалі почали демонтаж радянської символіки. Робітники підрядної фірми прибирали зірки з серпом і молотом, радянські ордени та написи. Загалом мають знести два десятки бронзових зображень та написів. Ще за два дні замінили дату початку Другої світової війни. Зі слів Ігоря Поліщука, роботи на меморіалі ще тривають.
"Зараз залишилася зірка на стелі, питання з нею буде вирішено через деякий час, тому що необхідна дуже висока вишка, якої в нашому місті нема. 150 тисяч гривень роботи з демонтажу, що включають в себе монтаж нових гранітних плит, щоб наш Меморіал не виглядав понівеченим", – зазначив голова.
Також, каже Ігор Поліщук, в місті завершується процес перейменування вулиць. Наразі комісія ще працює над назвами тих вулиць, які не названі на честь радянських діячів, але які варто було б перейменувати.
Премії під час війни
Під час дії воєнного стану в Україні працівники Луцької міської ради продовжують отримувати премії, – каже Ігор Поліщук. З його слів, зарплати працівників міської ради нині низькі, відтак премії дозволяють прирівняти їх до ринкових.
"В міській раді є оклади, які встановлені Кабміном. До прикладу, посадовий оклад головного спеціаліста – 5,5 тисяч, якщо людина буде отримувати 0 % премії, хто буде працювати на такі гроші і нести відповідальність. Ми повинні бути реалістами", – зазначив Ігор Поліщук.
Міський голова розповів, що дехто з начальників в управліннях отримує менш як вісім тисяч гривень. "Тому це просто вирівнювання", – каже Ігор Поліщук і додає, що через дефіцит бюджету, премії стали меншими.
Також голова громади повідомив, що за час війни особисто отримав 3 353 гривні. Від премій, надбавок і доплат відмовився на користь армії. Розмови ж про преміювання працівників апарату, які нині точаться в суспільстві, вважає політичною складовою.
Як громаду змінила війна
Через вторгнення Росії в Україну громаді довелося змінити пріоритети діяльності. "Сьогодні ми сконцентровані на допомозі військовим, переселенцям, на допомозі іншим містам. Звичайно, ми намагаємося підтримати життя в місті, щоб транспорт ходив, щоб було чисто, навіть квіти висадити, щоб людям настрій підняти", – розповідає голова.
На запитання "що перше зробите після перемоги" міський голова відповів, що в перемогу вірить беззаперечно, але про свої дії після неї ще не думав.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Волині.
