В Одесі відкрилась крамниця вишиванок, склад та виробництво якої були знищені в Харкові після влучання російської ракети. Серед сорочок та суконь представлені як традиційні одеські, так і з інших областей України. Вишиванки бачили журналісти Суспільного.
На фото традиційна одеська вишиванка. Візерунок виконаний у притаманному для регіону квітковому орнаменті, прошитому червоною та синьою ниткою. Це вбрання парне. Разом з жіночою сукнею вишита і чоловіча сорочка. Їх здебільшого вдягають на весільні церемонії.
"Зараз популярні моделі такого більш традиційного типу, біле з червоно-чорним, білим по білому, але також більш сучасного характеру. От вчора була жіночка, вона обирала для своєї подруги за кордоном, вона обирала щось таке, щоб було і сучасне, але і з елементами традиційного", – розповіла адміністраторка крамниці Вікторія Мацьків.
За її словами, під час війни люди приходять сюди за своєю першою вишиванкою:
"У нас зараз люди часто купують першу вишиванку. Хтось собі вирішив, що зараз якраз нагода, для того, аби обрати собі вишиванку. Часто дуже приємно чути, що люди заходять і кажуть: це на перемогу, ми вже готуємося".
За словами Вікторії, зараз популярні сорочки, виконані у кольорах українського стяга: сині та жовті. У крамниці є і вишиванки ручної роботи майстринь з Івано-Франківщини. Вони відрізняються характерним орнаментом, зокрема на них зображена зірка Алатир.
Чільце – гуцульський жіночий головний убір – одягають на свята. Часто його поєднують із вінками. Консультантка у крамниці Олена Горлач показує: різні вінки вдягають за різної нагоди: білі з великими квітками, наприклад, на весілля.
"Кожна квітка у віночку має своє значення. Наприклад, калина – це символ України та дівочої краси, півонії – це символ довголіття, а ромашки – це символ миру, що так дуже нам потрібен наразі. Окрім віночків люди беруть намітки, намітка це традиційний український головний убір, але у нас вони трошки більше стилізовані під сучасний стиль".
До крамниці, аби придбати вишиванку, завітала одеситка Лариса.
"Я хочу придбати коротку вишиванку. Довга сукня в мене вже є, а я хочу коротку, щоб літом під джинси або якісь штани. І у нас на роботі, якщо якесь свято, то ми працюємо в вишиванках", – розповіла жінка.
Лариса народилася в селі на Житомирщині. Згадує, як в дитинстві бачила наречену в національному українському одязі:
"Я пам’ятаю з дитинства, що ходили по селу молода зі своїми дружками, запрошували на весілля, вона ходила в національному одязі, в нашому українському. Зараз в цей непростий для України час взагалі хочеться ще більше цього всього, хоч кожен день носити все це хочеться, підтримувати Україну".
Увагу відвідувача крамниці Миколу привернув не одяг, а посуд з орнаментом, який виготовив український гончар Павло Сахно:
"Мені дуже сподобалась його самобутня, скажімо, гончарська культура. Він зробив мікс. Найкраще узяв від косівської кераміки, такі традиції, щось взяв від опішнянської кераміки, кольори, але він абсолютно унікальний цей Сахно. В Одесі дуже велика підбірка і я цим давно цікавлюся".
Читайте також
- "Мистецтво швидкого реагування". Одеський художник створює щоденник малюнків "Третя світова війна"
- Продає копії українських картин та виступає у Нью-Йорку. Мисткиня з Одеси допомагає українцям
- Злободенні скетчі в антуражі старої Одеси. Жіночий театр знімає серіал про війну
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
