У Надій лишається надія. У прифронтових селах на Миколаївщині продовжують жити літні люди

У Надій лишається надія. У прифронтових селах на Миколаївщині продовжують жити літні люди

У Надій лишається надія. У прифронтових селах на Миколаївщині продовжують жити літні люди
Фото: Валентини Гурової/Суспільне Миколаїв

У селах Лимани та Лупареве на Миколаївщині залишаються переважно літні люди. 85 відсотків населення сіл тимчасово змінили місця проживання через постійні обстріли з боку російських військ.

Кореспонденти Суспільного відвідали села та поспілкувались з мешканками Надією Костянтинівною та Надією Трохимівною.

Жительці села Лупареве Надії Костянтинівні 87 років, в дитинстві жінка пережила окупацію під час Другої світової війни, втім, говорить, що так страшно тоді не було.

У Надій лишається надія. У прифронтових селах на Миколаївщині продовжують жити літні люди
Жителька села Лупареве Надія Костянтинівна. Фото: Валентини Гуровї/Суспільне Миколаїв

"Розруха була. У селі німці цілий рік стояли, але нікого не образили, не вбили, не насилували. Шибеницю поставили біля сільської ради, вона так і простояла, як закінчилась війна її зняли. Село жило мирно, спокійно. Я побачила початок війни і кінець війни тієї, але такого страхіття, скільки буде поколінь у світі, я нікому не побажаю", — розповіла Надія Костянтинівна.

За словами Надії Костянтинівни, вона не розуміє, навіщо російські війська руйнують те, що побудували українці за роки миру після минулої війни.

"А якщо їм треба було знищити нашу націю, то, мабуть, їм цього не вдасться, бо вона все одно буде жити, Україна. Я молюсь щодня, щоночі, щоб наші воїни все-таки перемогли. Ми чим можемо, тим їм допомагаємо, якщо треба — щось робимо для оборони", — сказала Надія Костянтинівна.

У Надій лишається надія. У прифронтових селах на Миколаївщині продовжують жити літні люди
Миколаївщина село Лимани 22 квітня. Фото Валентини Гурової. Фото: Валентини Гуровї/Суспільне Миколаїв

Як розповіла жителька села Лимани Надія Трохимівна, вона пів століття працювала в Лиманівській школі, а тепер єдина, хто залишився у вчительському будинку. До доньки у Миколаїв переїжджати не планує, залишається доглядати територію.

У Надій лишається надія. У прифронтових селах на Миколаївщині продовжують жити літні люди
Жителька села Лимани Надія Трохимівна. Фото: Валентини Гуровї/Суспільне Миколаїв

"Тут живуть вчителі і їхні сім’ї, вони всі повиїжджали. А я лишилась і думаю, а що ж квіточки у мене збереглися, хоч скільки скла було, ми витягували, хлопці аж лаяли нас. То треба ж і сусідам навести порядок, щоб видно було, що це вчительський дім", — розповіла Надія Трохимівна.

Коли стає дуже лячно від вибухів, жінка займається квітами на подвір’ї. Говорить, що це заспокоює. Ночувати йде до сховища.

За словами Надії Трохимівни, до села часто приїжджають різні журналісти та до всіх має один заклик: "Я вчителька і кажіть всім своїм вчителям, хай і пенсіонери і не пенсіонери, хай вони виходять на маніфестації, запрошення дають до всіх вчителів світу, щоб закрили нам небо, щоб нас не бомбили".

Що відомо

  • У селі Лимани поблизу Миколаєва місцеві вже другий місяць живуть під обстрілами російських військ.
  • Група волонтерів привезла до сіл Лупареве та Лимани, що на Миколаївщині, гуманітарну допомогу та перукарів.
  • Волонтери продуктами допомагають жителям села Лимани, в яке ракети і снаряди з боку військ Росії прилітають щоночі та щодня.
  • У селах під Миколаєвом, не дивлячись на обстріли, продовжують жити люди.

Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди