16 квітня у Львові, на території меморіального комплексу "Пагорб Слави", демонтували радянську символіку. А 11 квітня у Стрию повалили стелу-пам’ятник радянському солдату. В Україні декомунізація розпочалася в 2015 році. Тоді перейменували понад 1000 населених пунктів, демонтували 2,5 тис. пам’ятників.
У Львові про радянський час та злочини нагадує Національний меморіал "Тюрма на Лонцького", де катували українців. Приміщення побудували 100 років тому — відтоді там майже нічого не змінилося.
"Це тисячі повстанців українських, пройшли через цю в’язницю. Московія, до Петра І, прагнула контролювати всі території, бути лідером на континенті. Тому підкорювала народи, нав’язувала свою культуру, використовувала цю саму культуру інших народів", — розповідає директор Національного меморіалу "Тюрма на Лонцького", кандидат історичних наук Руслан Забілий.
У 2009 році в’язниця отримала статус Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів. Нині там можна дізнатися про злочини комуністів.
Серед кімнат у меморіалі — фотолабораторія. У ній розмістили інсталяцію про СРСР — з дротом і зіркою на стелі. Пам’ятати про ті часи, каже Забілий, необхідно, але не більше. Це і є суть декомунізації.
"Декомунізація — це процес, який відриває Україну від спадщини радянської, а це значить від РФ, і робить її цивілізованою європейською країною", — каже Руслан Забілий.
Про декомунізацію, як невід’ємну частину українського майбутнього, говорить і Володимир В’ятрович. Свого часу вони з колегам розробили основні засади законного прощання з комуністичним минулим: пам'ятники катам з вулиць прибрати, населені пункти перейменувати, архіви документів — відкрити.
"Декомунізація — це один з тих кроків, який зробив Росію ще дальшою для України, а Україну ще далі від Росії. Совєтське минуле було тим спільним, що апелював Путін, постійно намагаючись відбудовувати свої впливи Україні, намагаючись відновлювати свої впливи", — каже ексголова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.
Наступним кроком після відмови від комуністичного минулого має стати деколонізація, каже В’ятрович. Цей процес частково розпочався після Революції гідності. Коли місцеві краєзнавці почали досліджувати історію краю не як радянської колонії, а як значно старших земель. Зокрема, й там, куди нині дістають російські ракети — у Харкові, Маріуполі, Херсоні, Бахмуті.
Крім цього, за словами історика Руслана Забілого, важливим чинником є і перейменування вулиць:
"Це все маркування (назви вулиць на честь російських діячів) імперськості російської присутності. — Чого раніше це все не можна було зробити? — До того потрібно було дозріти"'
Руслан Забілий вважає, що декомунізація та деколонізація закінчаться разом із закінченням війни.
Авторка: Анастатія Поя
Читайте також
У Львові демонтували радянську символіку на Пагорбі Слави
У Львові перейменують понад 30 вулиць, названих на честь російських діячів
