У Дніпрі Українське товариство сліпих (УТОС) прихистило близько ста переселенців з «гарячих» точок України. Про це Суспільному розповів директор учбово-виробничого підприємства УТОС Сергій Кіт.
Він розповів: для переселенців обладнали приміщення на третьому поверсі.
Чого бракує
Аби обладнати під шелтер перший поверх, потрібно зробити капітальний ремонт. На це підприємство не має коштів, каже Сергій Кіт.
«Я хочу звернутися до Міністерства соціальної політики, оскільки вони є розпорядниками коштів державного бюджету і формують політику соціальну в державі. Є такий Фонд соціального захисту людей з інвалідністю, який раніше фінансував програми й для підприємств, і для громадські організацій. Ці кошти збираються від бізнесу, які не працевлаштували людей з інвалідністю. Цей фонд збирає кожен рік дуже велику суму, ми б це могли б реалізувати», – зауважив він.
Чи є кошти в профільному фонді
Директорка Дніпропетровського обласного відділення Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю Ірина Пронь зазначає: таких коштів у їхньому фонді не передбачено.
«У Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, а тим паче у відділенні Фонду, таких коштів не передбачено, на такі заходи. Є постанова Міністерства соціальної політики, за якою можливе надання фінансової допомоги. Це надання гуманітарної допомоги на час війни для ремонту або покращення умов для облаштування таких шелтерів чи хостелів для приймання біженців», – повідомила вона.
Також, за словами Сергія Кота, питання фінансів могла б полегшити компенсація за проживання переселенців у будівлі підприємства. Але зараз ніяких коштів за це вони не отримують.
За даними департаменту соцзахисту обласної військової адміністрації, УТОС не підпадає під дію постанови 261. Під цю постанову підпадають КП та державні підприємства, а також приватні, які надають освітні послуги.
Читайте також: "Як отримати компенсацію тим, хто надав житло переселенцям. Пояснює Дніпропетровська ОВА"
Коментар адвоката
Адвокат Олексій Погрібняк зазначає: компенсації за поселення евакуйованих передбачені для приватних осіб, але не для громадських організацій.
«Жодним чином благодійні або громадські організації в цьому порядку не прописані. Крім того, ще може бути питання навіть в тому, що громадська організації та благодійні фонди розміщують внутрішньо переміщених осіб не в житловому фонді, а в певних громадських приміщеннях», – прокоментував він.
Прихистили й людей, і тварин
Між тим у будівлі дніпровського УТОСу наразі перебуває 86 переселенців. Суспільне поспілкувалося з кількома з них.
Марина, яка переїхала з міста Гірського, що на Луганщині, разом з трьома своїми котами, каже: у Дніпрі почувається в більшій безпеці.
«Останні два дні, як ми були у рідному місті, свистіло над головами було таке що прилітало у домівки людей, які зовсім поруч. Дуже страшно. Це був тваринний страх, неможливо вже було залишатися у рідному місті, майже всі люди мого віку та їхні сім'ї повиїжджали, тому що всі бояться», – зазначила вона.
Як зазначив директор учбово-виробничого підприємства УТОС Сергій Кіт, уже подав свої пропозиції від Українського товариства сліпих, щоб уряд вніс доповнення до постанови.
Він також повідомив, що зараз їхнє підприємство готово підлаштовуватися під умови війни – шукають партнерів, щоб налагодити виробництво продукції, яка б стала в пригоді.
Що відомо
- Наразі у Дніпрі перебуває понад 60 тисяч переселенців, повідомив міський голова Борис Філатов. Багато людей їде до Дніпра з окупованих територій та територій, де ведуться бойові дії. Це, зокрема, люди з Харківщини, Краматорська та Маріуполя.
- У Дніпрі працює «гаряча» лінія для переселенців: 099-500-71-17, 097-500-71-17, 089-120-33-04 (цілодобово). За цими номерами можна отримати інформацію щодо житла, їжі, медичної допомоги.
Читайте також
- "Ми одягнені лягали і одягнені вставали". Історія родини, евакуйованої з Херсонщини до Кривого Рогу
- Збирають допомогу, облаштовують укриття. Як самоорганізувалися мешканці одного з районів Дніпра
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
