"Пушкінопад" в українських містах ― коментує історик

"Пушкінопад" в українських містах ― коментує історик

"Пушкінопад" в українських містах ― коментує історик
Суспільне Закарпаття

В Україні на тлі повномасштабного російського вторгнення розпочалася і триває хвиля демонтажу пам’ятників Пушкіну. В ефірі Українського радіо історик Андрій Павлиши розповів про причини"пушкінопаду".

Звідки в Україні така кількість пам’ятників Пушкіну

"У ХІХ столітті на наших теренах був дуже сильний москвофільський рух, уже тоді Росія інвестувала величезні кошти у підкуп місцевих інтелектуалів, зокрема церковників. І русофіли вважали Пушкіна своєю титульною постаттю через його неприхильність до поляків. Пушкін, як і Достоєвський, Толстой чи Лермонтов, були в імператорській Росії втіленням ксенофобії та неприязні до католицького світу, до Європи, до поляків, писали жахливі речі про них, ненавиділи їх у приватному житті, попри цинічну й удавану дружбу Пушкіна з Міцкевичем допоки другий не був змушений виїхати в еміграцію", – розповів історик.

Тому багато пам’ятників було у західній Україні, зокрема на Буковині й Закарпатті, які там постали зусиллями місцевих москвофілів.

У сталінські часи культурна політика полягала у визначенні якогось одного аналога великого вождя, першої постаті у певній галузі ― приміром, для російської культури це був Пушкін ― і Пушкін ставав символом сталінської культурної влади, культурного дискурсу, розповів Андрій Павлишин.

Я сьогодні сприймаю знесення пам’ятників Пушкіну як елемент декомунізації та десталінізації нашого простору.

Сьогоднішній демонтаж пам’ятників Пушкіну в Тернополі, Ужгороді, Мукачевому ― що це за сигнал?

"Це доволі запізніла реакція на очевидні речі. Я вважаю знесення пам’ятників Пушкіну елементом декомунізації, десталінізації, а вона мала би відбутися вже давно. Це вплинуло б на свідомість багатьох наших громадян і, можливо, на те, що сучасна війна не була б такою жорстокою… Під час будь-якої війни природно виникає ненависть між великими спільнотами", – пояснив історик.

Він навів приклад, з якою ненавистю ставилися французи та німці одні до одних, як обпльовували письменників, майбутніх нобелівських лауреатів у роки Другої світової.

"І це природно, коли ставиться на паузу культура твого ворога, тим паче коли твоїм ворогом є знавіснілий і мерзенний народ, що яро підтримує знищення твого власного народу", – зауважив Павлишин.

Про образ Пушкіна та Лермонтова як лібералів-борців з імперією

"Це абсолютно сфальшоване застосування терміна. Після 25 років правління ліберала Олександра І Росією правив Ніколай І протягом 30 років, відомий як Ніколай Палкін. Пушкін був дитям цієї епохи, бігав на килим до Палкіна, радився, перебував під його покровительством і вдавав із себе ліберала, хоча насправді був ксенофобом", – розповів історик. Він додає, що у Росії лібералізм "фальшували".

Що відомо

  • Міська рада Тернополя демонтувала пам’ятник російському поетові Олександру Пушкіну, який стояв у сквері по вулиці В’ячеслава Чорновола. Про це Суспільному Тернопіль повідомила речниця міської ради Мар’яна Зварич.
  • В Ужгороді демонтували погруддя Олександру Пушкіну.
  • З'явились перші пропозиції для дерусифікації вулиць Рівного.

Читайте також

Вторгнення Росії в Україну. День 48. Текстовий онлайн

"Найстрашніше було бачити вбитих дітей". Розповіді свідків ракетного удару по вокзалу у Краматорську

"Ми їх залякали, що станція взлетить": працівниця ЧАЕС про російську окупацію

"Молитва допомогла нам вижити", — історія ворзельської церкви, де люди ховалися під час окупації

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди