Сестри Вікторія та Євгенія виїхали з Маріуполя до Кривого Рогу 22-го березня через руйнування міста російськими військами. Жінки кажуть: жити у місті неможливо, російська армія гатить усіма видами зброї.
"Місто просто закидали бомбами, бомбили з усіх видів зброї. Коли летів літак - цього боялися всі, стіни і земля тремтіли. Це було неможливо. Люди стали потихеньку виїжджати із міста", - говорить Вікторія.
Жінка додає: за два тижні її діти навчились розпізнавати на слух коли летить міна, коли граната, а коли над містом авіація.
"Це геноцид. Це масове винищення людей"
Для родини Вікторії найстрашнішим стало 15-те березня, коли поруч із їхнім будинком зупинився російський танк та почав обстріл. Вікторія згадує: окупанти зруйнували стіни будівлі, сусідні будинки загорілись. Змогли врятуватися, бо переховувалися у сусідів.
"Коли все це закінчилося ми вийшли і побачили свій будинок повністю розбитий. Ми навіть не плакали, ми настільки злякалися за своє життя та зрозуміли, що нам просто пощастило", - каже жінка.
Мешканка Маріуполя Євгенія виїхала з міста разом із сестрою Вікторією, її чоловік залишився доглядати за старенькими батьками. Жінка говорить: що з ними зараз не знає – у місті з початку березня відсутній зв’язок, газ, вода, світло.
Жінки говорять: ніколи не забудуть того, що російська армія зробила з Маріуполем - містом, яке вже вдруге, з 2014-го зазнало руйнувань.
"Це геноцид. Це масове винищення людей. Ми ніколи не пробачимо Росії свого міста", - говорить Вікторія.
Коли дісталася до міста, яке контролює ЗСУ – відсоток вже нарахували
Свого часу Вікторія, як підприємниця взяла кредит, за яким мала внести певну суму аби не сплачувати відсотки. У Маріуполі цього зробити було неможливо. Коли змогла дістатися до міста, яке контролюють ЗСУ та заплатити борг — відсоток вже нарахували.
"Набрали гарячу лінію цього банку у Києві, там мені поспівчували, але допомогти нічим не змогли. В місті залишилося щонайменше сто тисяч населення - вони теж ніяк не покладуть ці гроші на карти, які вони брали, це не можливо в умовах війни. Я запитала, вони теж будуть платити відсотки , у відповідь тиша", - скаржиться Вікторія.
Юрист Іван Карнаух каже: банківські установи мають враховувати "форс-мажорні обставини" в умовах російської агресії. Це засвідчила Торгово-промислова палата України.
Юрист зазначає: штрафи і пені неправомірно нараховувати і до будь-якої відповідальності цих осіб притягнути неможливо.
Вікторія говорить: зараз її родина планує вийти на роботу, мають чимало пропозицій. Жінка додає: треба рухатися далі та допомагати країні підтримувати економіку.
Читайте також
- "Війна відсікла звичне життя": родина Шекерів про переїзд на Вінниччину
- "Ми вже другий раз біжимо з сім’єю від "руського миру", — історія однієї евакуації до Мукачева
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
