До Чернівців переїхав маріуполець Володимир Турлак. Понад два тижні він жив у місті, яке опинилось в блокаді росіян. Володимир ходив по воду до джерела, спав у підвалі та жив посеред постійних вибухів. 15 березня він зміг виїхати зеленим коридором до Запоріжжя, а звідти до Чернівців. Водночас батьки захотіли залишитись. Суспільне Буковина розповідає історію Володимира.
Щоб дістати їжу, люди грабували магазини
О 6 ранку 24 лютого у черзі перед банкоматом було понад 30 людей. Тоді в Маріуполі вже знали, що почалась війна. Володимир Турлак прийшов зняти готівку. Певний час він залишався в місті.
— Спочатку не було води, електрики, опалення. Газ відключили останнім. На початку березня припинили працювати всі магазини. Нічого не можна було купити. У людей залишились тільки запаси. Люди грабували ринки, магазини, ресторани, кав’ярні. Все, де було щось їстівне. Все, що можна було винести, на той момент вже було винесено, — каже Володимир.
Топили лід та гріли їжу на багатті
Газу в місті не було, тому опалювали помешкання дровами. Для миття посуду збирали воду з дахів. Лід розтоплювали й заливали у ванну.
— Ще було багаття, на якому гріли їжу. Була велика гілка, яку почали тягнути, а в цей момент почався обстріл. Десь в 40-60 метрах впало кілька мін, які дуже сильно глушили. Я до кінця дня погано чув, гул стояв у вухах, — розповідає Володимир.
Більшість часу люди перебували у підвалах. Там були стелажі й матраци, на яких спали.
— Найгірше, що моя родина категорично не захотіла їхати. І сварки були, і лайка. Я все ж поїхав.
Як контактує з родичами, які залишились в блокадному місті
Зв’язок з батьком з’явився 24 березня. До цього спілкувались 2 березня. Він розповів, що поруч з його будинком прилетів снаряд.
— Повибивало всі шибки у квартирі. Батько запитав, де я. Зв’язок був дуже поганий. Єдине, що я розібрав, що вони ще в Маріуполі, в тому ж районі, — розповідає Володимир.
Виїхав з четвертої спроби
— Коли почались обстріли, то з’явились плітки про те, що можна виїхати. Ми виїхали з четвертої спроби. Кілька разів так збирались. Знайома, котра живе під Маріуполем, ближче до “ДНР”, розповідала, що привезли гуманітарку від Росії, тільки на всіх продуктах було написано "Зроблено в Україні", — каже Володимир.
На блок-пості перевіряли татуювання та галерею в телефоні
На одному з блок-постів у Володимира оглянули речі, машину, багажник, документи. Перевірили студентський квиток та галерею в телефоні. У хлопця не залишилось жодного фото з Маріуполя.
Також перевірили усі його татуювання. Володимир вважає, що це зробили, аби дізнатися, чи не є він військовим.
— На трасі були розбиті машини, танки, БТРи. По центру дороги лежали міни, прямо на дорозі. У нас одна з машин поїхала першою, ми вночі вирішили проїхати. А вони на міні підірвались. У авто була сім’я, — розповідає Володимир.
Маріуполець виїхав з двома рюкзаками. Там були деякі документи та речі. Коли доїхав до Запоріжжя, з їжею та одягом допомогли волонтери. Зараз Володимир живе в одному зі спортзалів в Чернівцях, де облаштували місця для переселенців.
— Маріуполя фактично немає. Я душею та серцем хочу повернутись, але мізками розумію, що там нічого немає. Просто руїни.
Читайте також
Росіяни викрали 12-річну дівчинку в Маріуполі. У Чернівцях її дідусь просить повернути дитину
Читайте нас у Telegram: головні новини Буковини
Станьте частиною Суспільне Буковина: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].
