Житло, безпека та волонтери: як у німецькому Лейпцигу допомагають українцям

Житло, безпека та волонтери: як у німецькому Лейпцигу допомагають українцям

Житло, безпека та волонтери: як у німецькому Лейпцигу допомагають українцям
Залізничний вокзал Лейпцига, Німеччина. Березень 2022 року. Фото: Юлія Давидова/Суспільне

"Ласкаво просимо до Лейпцига" — над українським написом на німецькому стенді зображене синьо-жовте серце. З валізами, дітьми, домашніми тваринами — на пероні залізничного вокзалу біженців одразу зустрічають українські, німецькі волонтери. Серед охочих допомогти є вихідці з Росії.

Волонтери одягнені у кольорові жилети з позначенням мов, якими вони можуть надати допомогу. Переважно це англійська, німецька, українська, російська.

волонтерство лейпциг
Залізничний вокзал Лейпцига, Німеччина. Березень 2022 року. Фото: Юлія Давидова/Суспільне

Повсюди встановлені дороговкази з українськими прапорами та підказки, куди звертатися за роз'ясненням.

волонтерство лейпциг
Залізничний вокзал Лейпцига, Німеччина. Березень 2022 року. Фото: Юлія Давидова/Суспільне

На вокзалі облаштований намет, де можуть надати медичну допомогу. Через дорогу — хостел, в якому можна зупинитися безплатно на ніч.

"Як далі? Ми не знаємо, що робити. Де ми можемо знайти житло?" Запитують, чи гарні тут умови? Або щодо пересадки. Люди зупиняються на декілька годин, їм треба їхати далі. Але найчастіше запитують про житло", — переповідає найпоширеніші питання волонтер з Хмельницького Олексій Лепханов.

волонтерство лейпциг
Залізничний вокзал Лейпцига, Німеччина. Березень 2022 року. Фото: Юлія Давидова/Суспільне

Для тих, хто планує їхати далі, Німеччина зробила безплатним проїзд всередині країни поїздами національного перевізника Deutsche Bahn. Українцю достатньо показати свій внутрішній або закордонний паспорт.

Пошук житла

За спостереженнями Олексія, вдень на вокзал до Лейпцига приїжджає від 100 до 200 українців. Волонтери часто беруться за пошук житла. Серед місць, куди можуть потрапити вимушені переселенці — табір для біженців, концертний зал з розкладачками. Прихистити можуть і німецькі родини.

волонтерство лейпциг
Залізничний вокзал Лейпцига, Німеччина. Березень 2022 року. Фото: Юлія Давидова/Суспільне

22-річна Олександра Шматок родом з Чернігівської області допомагає землякам з першого дня повномасштабного вторгнення Росії. З пошуком житла радить сподіватися не тільки на волонтерів, а розраховувати й на власні сили: через наплив людей знайти житло для кожного не завжди можливо.

"Перше, про що треба думати — знайти місце проживання. Треба питати по людях, якщо ви не хочете потрапити у табір з одним ліжком. Бо це умови перебути на один-декілька днів. Звичайно, там дають їжу, є забезпечення, але всі розраховують на те, що люди будуть шукати собі житло далі самотужки", — говорить Олександра.

Для пошуку волонтери створили групи в Telegram та Facebook, в яких розміщують як пропозицію з наданням житла, так і проханням про допомогу. Назви цих каналів треба питати у волонтерів на місцях — найчастіше вони створюються окремо для кожного міста.

волонтерство лейпциг
Залізничний вокзал Лейпцига, Німеччина. Березень 2022 року. Фото: Юлія Давидова/Суспільне

Зокрема, у Лейпцигу працює центр тимчасового розміщення, який приймає виключно біженців з України.

Також є загальні ресурси для пошуку безплатного житла у Європі та по всьому світу. На сайті icanhelp.host добровольці вказують, скількох людей та на який час можуть розмістити у себе вдома, коротко описують умови проживання.

Окрім варіантів житла, на карті mapahelp.me нанесені пункти гуманітарної допомоги для українців, місця, де можна залишити тварин на перетримку, отримати психологічну допомогу.

волонтерство лейпциг
Залізничний вокзал Лейпцига, Німеччина. Березень 2022 року. Фото: Юлія Давидова/Суспільне

У пункти гуманітарної допомоги німці несуть одяг, ліки, дитяче харчування, засоби гігієни. З переліком таких пунктів у Лейпцигу можна ознайомитися за посиланням.

У Німеччині українці вільно можуть перебувати 90 днів, після чого мають офіційно зареєструватися. Для цього необхідно звернутися до місцевого відомства у справах іноземців. Після реєстрації українцям передбачені щомісячні соціальні виплати, доступ до медицини, освіти, можливість офіційного працевлаштування.

Ризики торгівлі людьми та сексуальних домагань

Волонтерка Олександра Шматок радить жінкам бути обачними та триматися укупі. Трапляються випадки, коли ситуацією користуються сутенери.

"Коли спілкуюся з українцями, намагаюся попередити їх про всі можливі небезпеки. Бо наші жінки й діти, які виїжджають за кордон, часто думають, що тут безпечно. Але дуже багато чоловіків, які хочуть заманити в сутенерство", — говорить Шматок.

волонтерство лейпциг
Залізничний вокзал Лейпцига, Німеччина. Березень 2022 року. Фото: Юлія Давидова/Суспільне

"Моя перша порада: якщо подорожуєте самі, то бажано з кимось бути укупі. Якщо ти дівчина, нікому не довіряти, ніяким чоловікам, які пропонують тепле ліжко. Паспорт завжди тримати при собі. Не випускати з рук. Який би волонтер не був, і щоб у нього там написано не було. Довіряй, але перевіряй", — закликає волонтерка.

Для жінок, які зіштовхнулися зі сексуальними домаганнями у притулку або відчувають небезпеку, працює гаряча лінія "Насильство щодо жінок" за номером +49 800 011 60 16. Консультації доступні на 17 мовах, зокрема, російською та англійською.

У поліції радять уникати підозрілих пропозицій. Зокрема, якщо вам пропонують гроші за проживання. У разі небезпеки викликати правоохоронців можна за номером "110".

У Лейпцигу також працює жіночий притулок, до якого можуть звернутися жертви насилля.

Російські волонтери

Серед тих, хто намагається допомогти українцям, є вихідці з Росії, розповідає Олександра Шматок. Вона згадує свою першу зустріч з однією з російських волонтерок.

"Це просто... Коли ти бачиш, що приходить росіянин. І я питаю: "З Росії?" Вона говорить: "Так". Я кажу: "З України". І вона говорить: "Якщо ти не хочеш, щоб я біля тебе стояла, я можу відійти". Але в мене перша хвиля ненависті пройшла, скажімо так, втихомирилася. То я така: "Боже, допомагаєте? Добре. То вам, може, десь, колись буде плюсик у карму". Але я живу з росіянкою і скажу, що не всі готові допомагати. Вона сказала, що в неї позиція нейтралітету", — розповідає Олександра, чиї батьки нині перебувають в одному з міст Чернігівщини, частину яких тимчасово захопили російські окупаційні війська.

Анна І. пояснює двом українцям, де вони можуть тимчасово розмістися у місті. На її жилеті нанесені три мови: німецька, англійська та російська. Анна народилася у Нижньому Новгороді. Коли їй був один рік, вона разом з батьками переїхала з Росії до Німеччини. Приналежності до цієї нації або до будь-якої іншої у світі не відчуває, називає себе мультикультурною людиною. Каже, щойно дізналася, що необхідна допомога, полишила свої справи та приїхала на вокзал допомагати з перекладом.

волонтерство лейпциг
Залізничний вокзал Лейпцига, Німеччина. Березень 2022 року. Фото: Юлія Давидова/Суспільне

"Моя перша реакція була: що взагалі відбувається, як таке можливе у XXI столітті? Як таке можуть заподіяти людям? П’ять хвилин тому немолода пара показала, що у них з будинком трапилося. Це жах, у мене не вкладається у голові. І щодня нова інформація надходить у такому обсязі, що вже сприймати не можна", — говорить Анна.

У Росії в неї лишилися дідусь та бабуся, у батьків — університетські друзі, з якими вони підтримують зв'язок.

"Є таке відчуття, що мізки промиті від новин. У моїх батьків друзі з університету там живуть, й іноді приходять такі повідомлення від них... Те, що часто лунає з "Росія 24". Що в Україні "фашисти та бандерівці", відбувається "денацифікація". Коли вони дізнаються, що ми передали речі чи іграшки для біженців, чи коли дізнаються, що я тут займаюся волонтерством, йдуть неприємні повідомлення, що ми продаємося фашистам. І я не розумію, як можна не профільтровувати, що в новинах пропаганда, а що ні", — каже жінка.

"Хто їх тут запхає в автозаки?"

Українка Олександра Шматок вважає, що хоча картину світу росіян і формують пропагандистські медіа, виправдовувати їх спосіб мислення цим не можна.

"Не можна уявляти росіян як жертв їхньої самоізоляції. Самоізоляцію ви робите самі. Якщо ти хочеш дізнатися правду, ти береш і дізнаєшся її. Якщо в тебе настільки відсутнє критичне мислення, і ти віриш тільки одному джерелу, то мені дуже печально, що з цим народом буде", — говорить Шматок.

волонтерство лейпциг
Залізничний вокзал Лейпцига, Німеччина. Березень 2022 року. Фото: Юлія Давидова/Суспільне

Росіяни, які живуть у Європі, мають вихід до різноманітних джерел інформації, тому вони мають бути більш обізнаними щодо ситуації з повномасштабним вторгненням Росії до України, вважає Олександра: "Росіяни у Європі можуть робити те, що я, а не просто сидіти вдома і думати: "Ой, я проти війни". А що ти зробив проти цієї війни? Ти хоч раз сходив на вибори й поставив мінус? Чому вони не виходять на протести біля своїх посольств. Чому? Чому вони не можуть сказати: "Ми проти Путіна". "Ми боїмося автозаків, вони нас скрутять". Хто їх тут запхає в автозаки, скажіть? Де тут російські автозаки? Хоч один мені покажіть".

Читайте також

"Stop Putin, stop war": як у Лейпцигу протестували проти війни РФ в Україні

Підвал, табір для сирійських біженців і небайдужі: харків'янка — про шлях до Німеччини

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди