Мають спільний чат і допомогу: як живуть вимушені переселенці у Рівному

Мають спільний чат і допомогу: як живуть вимушені переселенці у Рівному

Мають спільний чат і допомогу: як живуть вимушені переселенці у Рівному
Фото: Суспільне Рівне

Понад дві сотні переселенців з українських міст, охоплених війною, зараз проживає у гуртожитку одного з рівненських технікумів. Вони організувалися в скоординований колектив, облаштовують собі комфортні умови. Допомагають, в тому числі трьом десяткам неповнолітніх дітей і двадцятьом людям з обмеженими можливостями.

Ірина Литвинчук та Микола Тримасов кілька днів тому приїхали у Рівне з селища Бородянка, що неподалік Києва. Після початку російської агресії проти України їм довелося вісім днів ховатися у підвалі. Розповідають, нині їхній будинок вже повністю зруйнований.

"Уже настільки почали оці снаряди з танків летіти і все гримить, що вже в підвалі було всидіти неможливо. Весь той підвал от так от трусився і ми вискочили: документи у мене були приготовлені, паспорт, на будинок документи, вода і міряти тиск апарат. І ото з тим побігли", — розповідає Ірина Литвинчук.

У гуртожитку одного з рівненських технікумів сьогодні проживає 240 внутрішніх переселенців. Їхня координаторка, колишня інженерка з селища Ворзель Олена Костюченко розповідає, окрім постійних жителів є й ті, які зупиняються на кілька днів. Потім вони продовжують шлях у західному напрямку. Щоб спростити організацію побуту біженців, вона об'єднала їх у спільний Viber-чат.

"У цьому чаті можуть писати люди заявки. Найнеобхідніше, те, що їм треба. Тому що найчастіше вони приїздять в одній одежі, в якій встигли втекти від війни. Хтось просить дитяче харчування, хтось той самий дитячий горщик. Просять найелементарніші медичні препарати. Все це я виписую і всі ці прохання надсилаємо волонтерам", — пояснює Олена Костюченко.

Потреби внутрішніх переселенців не лишають байдужими рівнян, які живуть поруч.

"Звертаються до Лєни, кажуть в 219 чи ще якусь там кімнату потрібне радіо і ми вже вирішуємо, наскільки терміново. Якщо комусь там швидше ліки треба, то вибачте, почекайте зі своїм радіо. У мене є картка в моєму Instagram, де мої друзі, мої родичі просто надсилають мені деякі гроші. Всі — зі своїх грошей, ні копійки з держави не беремо. Зараз якісь такі емоції, що набагато яскравіше, ніж купував квартиру. Ти купив радіо і бачиш, як тебе люди обнімають", — розповідає рівнянин Павло Євчук.

Двічі на день переселенці мають змогу отримати гаряче харчування у місцевій їдальні. Дітей годують окремо. Асортимент страв різноманітний. За словами відповідальної по кухні Мирослави Ярощук, він варіюється залежно від того, що надсилають волонтери. Охочих постачати харчі, каже, не бракує. Відтак, на продуктах не економлять.

"Усі наші сусіди, які живуть поряд, не лишаються так само байдужими. Всі підключаються, вареники приносять. Навіть у вівторок приносили наші сусіди, мешканці наших будинків, готові бутерброди. Ми розкладали, люди споживали. Випічку так само забезпечують. Скажімо, основна частина нашої роботи — підігріти, подати й створити сприятливі умови для харчування", — каже Мирослава Ярощук.

За даними міського голови, станом на 18 березня у Рівненській громаді на тривалий термін проживання лишились 3081 переселенці. За даними обласної військової адміністрації, в області це понад 20 тисяч.

Читайте також

  • Одяг для переселенців: на ринку у Рівному облаштували центр безкоштовної видачі
  • Скільки переселенців прийняли райони Рівненщини. Офіційні дані
  • У Рівнераді повідомили "гарячі лінії", за якими допомагають переселенцям
  • "Всі вкупочці!": у Рівному запускають культурно-освітній простір для переселенців

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

На початок