Прапор над Харковом. 19-та доба спротиву. Нотатки зі сховища

Прапор над Харковом. 19-та доба спротиву. Нотатки зі сховища

Прапор над Харковом. 19-та доба спротиву. Нотатки зі сховища
Суспільне Харків

Щоранку я чекала його посту у Facebook. Щоранку він публікував український прапор на велетенському флагштоці (пам’ятаєте, такі встановили у всіх обласних центрах до Дня незалежності?) у середмісті Харкова. Сьогодні він написав, що фото більше не буде. Мав неприємну розмову із пильними спецслужбами і змушений припинити.

Дев’ятнадцята доба від початку російського вторгнення у Харкові — свідчення харків’янки.

Олесь взірцевий харків’янин, ілюстрація для хрестоматії. Працює в IT, живе в екобудинку із сонячними панелями, просуває українську у переважно російськомовному Харкові, має активну громадянську позицію, підтримує важливі культурні проєкти, вчителює.

Харків, 4 березня 2022 року
Харків, 4 березня 2020 року. Фото: Суспільне Харків

Ми коротко знайомі особисто, і для мене це важливе знайомство. За Олесем цікаво стежити у соцмережах: його судження виважені й стримані, а позиція принципова і непохитна. Олеся люблять медії, він ідеальний герой, на яких полюють журналісти прекрасний спікер із цікавою історією. От і я, бачте.

З перших днів вторгнення Олесь не живе вдома: написав, що відправив дружину із маленьким сином у безпечне місце і переселився з околиці ближче до логістичних центрів. Радів, що має електромобіль і не залежить від дефіцитного пального. Олесь волонтерить.

Схоже, нам варто переосмислити це поняття і підшукати доречніший епітет. Волонтер це добровільний безкоштовний помічник. А тисячі українців, які ризикуючи життям забезпечують тил військовикам і допомогу безпорадним, це повноцінний потужний підрозділ. Називати це волонтерством все одно що називати дракона птахом. Формально це може й правда, але…

Зараз майже кожен з нас волонтер. Кожен, хто запрошує до себе у підвал. Ділиться їжею і ліками, годує гарячим харків’ян у метрополітені. Пробирається під обстрілами до людей, замкнених у холодній квартирі, щоби доправити обігрівач. Шукає в мережі постачальників потрібного ЗСУ оздоблення. Збирає гроші на такі закупівлі. Розвозить гуманітарку. Шукає плівку, щоби закрити сусідам вибиті шибки. Годує покинутих котів і собак. Це приблизно усі ми нині.

Тепер це не про зайвий ресурс, який можна віддати нужденним. Це про весь ресурс, який потрібно рівномірно розподілити між усіма, до кого можна дотягнутися. Це умова виживання.

І тому для мене не тільки прапор, але й сам Олесь важливий символ. І тому щоранку я чекатиму його постів. Навіть якщо замість фото він просто писатиме: "Прапор на місці".

Читайте також

Нотатки з Харкова. 18-й день війни РФ проти України

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди