Волонтерки з села Шубків Білокриницької громади на Рівненщині в'яжуть шкарпетки для українських військових. Таким чином хочуть підтримати армійців морально та зігріти їх фізично, розповіли вони Суспільному.
Волонтерка Людмила Сачук в'яже спицями сорок років, ще змалку її до цього привчила мати. У вільний час почала виготовляти шкарпетки для військових на фронт. Щотижня виготовляє десять пар.
Допомагає їй волонтерка Валентина Левчук. Жінка не вміє в'язати, тож розпускає нитки зі вживаного матеріалу, а потім змотує клубки. У неї особисті причини допомагати українським військовослужбовцям.
"У мене в 2015 році по мобілізації забрали сина. Він служив, тому це все для мене близьке. Я знайома з його побратимами. Вони мені всі як рідні діти. Я до своїх йду і кажу: люди добрі, треба ж якось допомогти, в людей ноги мерзнуть, а вони за нас все-таки воюють. Тоді починають шукати, в кого що де на горищі лежить", — каже Валентина Левчук.
Організувала процес волонтерка Юлія Скрипка. Вона шкарпетки на передову відправляє щозими з 2015 року. Жінка каже, що відколи об'єдналася з однодумицями, справа йде швидше. На цю зиму планує виготовити 250 пар шкарпеток. Місцеві жителі допомагають майстриням нитками. Цьогоріч торбину з ними передали учні місцевої школи.
"Я була одержима думкою, щоб побільше-побільше. Не вистачало ниток. Тоді ще дівчат не було. Сама розпускала светри, сама їх ходила і по селу збирала. Завдяки пані Люді кожного тижня можна їздити, в неї феноменальна здатність до в'язання", — розповідає Юлія Скрипка.
Ветеран Ігор Тимчина приїхав забрати передачу.
"Був період, коли був трохи спад волонтерської допомоги. На мою думку, це було викликано тим державним наступом, так би мовити, про те, що війська всім забезпечені. Хоча, бувши після добробату в Збройних силах України, мені доводилося зв'язуватися з нашими рівненськими волонтерами. Шкарпетки гріють ноги нашим бійцям у берцях, адже зимою в холод, дощ і сніг вистояти на постах і в окопах не так просто", — каже учасник бойових дій Ігор Тимчина.
Під час зустрічі основна тема розмови — ймовірність вторгнення ворога. Присутні сподіваються, що ситуація не загостриться.
"Теперішні події — це для мене дуже болісно, страшно. Я дуже чекаю, щоб це все скоріше закінчилося. І хочу, щоб всі прийшли додому живі-здорові", — додає волонтерка Валентина Левчук.
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram
