"З тіні вийде до мільйона осіб": які наслідки матиме податкова реформа

"З тіні вийде до мільйона осіб": які наслідки матиме податкова реформа

Ексклюзивно
"З тіні вийде до мільйона осіб": які наслідки матиме податкова реформа
unsplash.com

В Україні розробляють податкову реформу, а парламент планує її реалізовувати з 2023 року. Що нового буде в цій реформі та які можливості вона відкриє для громадян розповів в ефірі Українського радіо координатор експертних груп "Економічної експертної платформи" Олег Гетман.

Що змінить податкова реформа?

"Все, що відбувалося останні два роки — це були невеличкі точкові зміни. Йдеться про акцизи, ренту тощо. У деяких випадках це були покращення, у деяких — погіршення. Але це все були тактичні речі. Те, що планується зробити парламентом у цьому році, щоб воно запрацювало з 1 січня 2023 року — це велика податкова ліберальна реформа, яку ми як експерти чекаємо років 10", – почав пояснювати фахівець.

На його думку, найглобальнішим питанням у реформі є заміна податку на прибуток податком на виведений капітал інноваційною моделлю.

"Це зниження навантаження на фонд оплати праці сукупно до 25% замість поточних 22% ЄСВ, 18% ПДФО і 1,5% — військовий збір. Тобто йдеться про суттєве зниження навантаження на фонд оплати праці", – зауважив експерт.

У реформі також передбачена легалізація доходів самозайнятих: нянь, репетиторів, будівельників тощо.

"Для них пропонується добровільний режим сплати лише 5% без жодної реєстрації, все в електронному вигляді. Це водії таксі, ремонтники квартир, гувернантки, няні — усі вони зможуть легалізувати свої доходи лише за 5%", – пояснив економіст.

Про оподаткування самозайнятих осіб

"Ми очікуємо, що з тіні може вийти до одного мільйона осіб. Це люди, які зараз не хочуть оформлюватися ФОПами. Це найдрібніший бізнес. Навіть оформити ФОП і здавати по ньому декларацію для них складно", – розповідає Гетман.

"Побутує думка, що серед мотивацій, чому не хочуть люди виходити з тіні і офіційно оформлювати собі працевлаштування, мовляв, "бо не отримаю субсидії". Насправді це жахлива історія, що люди, які заробляють "в чорну" десятки тисяч гривень ще додатково з держави, з наших з вами податків отримують субсидію", – пояснєю експерт.

На його думку, якщо людина працездатна, якщо вона пів року начебто ніде не працює, то для цілей субсидії уряд має вважати її такою, що отримує середньо заробітну плату по країні.

Як реформа змінить надходження до бюджету?

"Ми прикидали на основі позитивного досвіду сусідніх країн. Для нас це може бути приблизно до мільйона осіб. У нас лише 300 тисяч таксистів працюють ніяк не оформлені. Мільйон осіб — це досить консервативний прогноз. Це будуть додаткові надходження до бюджету приблизно на рівні 12 мільярдів гривень на рік", – спрогнозував економіст.

Він вважає, що реформа призведе до покращення умов для всіх регіонів і місцевостей.

"Зниження навантаження на фонд оплати праці — це найбільш радикальна реформа, якої зараз потребує Україна для пришвидшення зростання економіки і збільшення заробітних плат", – додав він.

Як тоді наповнюватиметься бюджет, якщо підприємства платитимуть усього 25% у пенсійний фонд і скарбницю?

"Якщо рахувати за європейською методологією ефективну ставку, то в нас вона зараз вся разом становить 34%. Якщо рахувати виплачені на руки до сплачених податків, то це 51%. Зниження відбуватиметься щодо ефективної ставки. Тобто було 34%, а стане 25%, — це зниження на 30%. Компенсаторами цієї реформи плануються речі, які не зачеплять звичайних українців. Це оподаткування ОВДП, а це для небідних людей. У другу чергу плануються певні зрушення по ренті і це теж не для бідних людей. Третє, що надважливо, це скорочення неефективних видатків з бюджету. За рахунок цього також можуть бути знайдені певні компенсатори. Усе це разом дасть можливість зекономити ці 100 мільярдів гривень, які будуть потрібні для проведення цієї радикальної реформи", – розповів Гетман.

Про ПДВ

"ПДВ не планують скасовувати і це не радять робити ні економісти, ні експерти з податкової політики", – зауважив головний координатор експертів з фінансів.

"У нас в Асоціації з Євросоюзом написано, що в нас має бути ПДВ зі ставкою не менше здається 15%. Альтернатива ПДВ — податок з продажу і податок з обороту — для нашої країни це шкідливо і неприпустимо. Це можуть дозволити великі розвинені країни з тривалою податковою культурою на кшталт США чи Японії, але точно не можуть собі дозволити країни, що розвиваються", – додав екперт.

Про податок на прибуток

"Надсучасна інноваційна модель оподаткування, коли оподатковується не прибуток з підприємства кожен місяць чи кожен квартал, а оподатковується лише розподілений прибуток, коли власник компанії вирішив його вивезти у вигляді дивідендів чи прирівняних платежів", – розповідає економіст.

Це потужний стимул для інвестування, для реінвестування, який вже запровадила Естонія, Грузія, Латвія, Польща минулого року, а ми відстаємо.

"Не вводять його в Україні тому, бо Мінфін нараховує постійні якісь віртуальні 60 чи 80 мільярдів збитків, що не є правдою, бо вони некоректно рахують кілька показників. Представники влади постійно не знають, де взяти ці 60 мільярдів гривень, щоб запровадити такий важливий для країни та економіки податок. В той самий час вони по 60 чи по 100 мільярдів додаткових знаходять коштом нових податків чи ще чогось. І постійно їх проїдають. Все рухається чи на дороги чи ще кудись. Такі суми щороку проїдаються, а на запровадження важливої реформи начебто постійно немає грошей", – зауважив експерт.

Про впровадження реформи

"Завдяки багаторічному впливу з одного боку експертного співтовариства, з іншого боку — бізнесу за 2,5 роки влада дійшла до думки, що, окрім того, що постійно треба щось збирати додатково, чи витискати і регулювати і таке інше, то тепер нарешті можна зробити невеличкі зміни на краще і цю ліберально-податкову реформу. Це була обіцянка місяць тому від голови фракції Давида Арахамії, від Олени Шуляк — голови партії, від Данила Гетманцева. Я сподіваюсь, що вони не можуть вже зрадити своїм публічним обіцянкам, вони мають це зробити", – розповів Гетман.

Про оподаткування паїв

"Оподаткування паїв вже є. Це норма, яка працює з 1 січня 2022 року. Якщо пай більший, ніж 0,5 га, то на нього розповсюджується мінімальне податкове зобов’язання розміром чотири мінімальні податкові зобов'язання, тобто десь 1400 гривень зараз сплачують з кожного гектара, який знаходиться за межами міста", – зауважив експерт.

Така новація була запроваджена, на думку економістів, заради умовної детінізації, яка принесе додаткові надходження до бюджету близько 14 мільярдів кожен рік.

Про касові апарати

"Податковий комітет не дослухався пропозицій експертів, які радили на основі міжнародного досвіду фіскалізувати виключно ризикові категорії платників. Фіскалізація має сенс, коли платник потенційно несе великі ризики перевищення лімітів своєї спрощеної системи", – пояснює експерт.

"Для прикладу, якщо це магазин 500 квадратних метрів брендового одягу чи магазин ювелірних виробів на 300 метрів — то це навряд чи ФОП другої групи і там навряд чи оборот 5 мільйонів гривень, очевидно набагато більше. Для таких великих торговельних площ високого цінового сегменту є сенс в РРО", – пояснює експерт.

Читайте також

"Це робиться на користь ФОПів". Нардеп прокоментував обов’язкове запровадження касових апаратів

"Певною мірою Україна — це цвинтар добрих намірів". Інтерв’ю з бізнес-омбудсменом Романом Ващуком

Кешбек від податкової: як повернути частину грошей за навчання

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди