"Бабаків не стане": жителі села на Харківщині просять запобігти розорюванню земель

"Бабаків не стане": жителі села на Харківщині просять запобігти розорюванню земель

"Бабаків не стане": жителі села на Харківщині просять запобігти розорюванню земель Суспільне Полтава

Частину земель села Гнилиця Перша Великобурлуцької селищної громади, де люди випасали худобу, передали в оренду. Жителі села переймаються, що навесні їм ніде буде пасти корів, а в разі оранки з земель зникнуть бабаки.

Про це в ефірі "Українського радіо Харків" розповів житель села Гнилиця Перша Іван Курочка.

"Місцевим, які писали заяви на виділення землі, давали відмови. Обурення ще й тому, що в нас тут бабаки живуть, горби порозривали й будуть їх орати, й бабаків не стане. Виділяють цю землю біля мого поля, будуть розорювати, й мене "підтискають". Виділяють землю біля ставка. Ми збирали підписи, щоб не розорювали там, де горби з бабаками, відправимо їх в екоінспекцію", — розказав Курочка.

Староста села Микола Віцота каже, що землі без зміни цільового призначення в оренду отримали двоє підприємців, з ними щодо збереження популяції бабаків ще не спілкувався. За словами Великобурлуцького селищного голови Віктора Терещенка, наразі в нього перебуває до 500 заяв мешканців із різних земельних питань.

Думка науковиці

За словами доцентки кафедри зоології та екології тварин Каразінського університету Тетяни Атемасової, поблизу зела Гнилиця перша "одне з найпотужніших поселень бабаків" на Харківщині.

"Там можуть жити декілька десятків родин бабаків — це двоє дорослих та чотири-шість малюків. Якщо їх ніхто не з'їсть та не відстрілює, вони розселяються на неораній землі. Бабаки добре живуть там, де випасають худобу, косять траву. Бабаки затрималися на Харківщині через тип місцевості, пологі балки, там ніколи не орали — трактор перевертався. На цих непридатних для оранки землях і живуть бабаки", — каже науковиця.

Атемасова каже, розорювання степу — загальноукраїнська проблема.

"Коли видається дозвіл на ділянку, у договорі мають бути прописані обмеження. Якщо на цій землі живуть тварини, занесені до Червоної книги, а бабаки занесені до неї, то той, хто видає цю ділянку, має бути обізнаним, що там є червонокнижні види, і руйнування їх помешкань тягне за собою відповідальність. Це не лише штраф, а й відшкодування збитків", — каже Тетяна Атемасова.

За її словами, стежити за недопущенням руйнування місць проживання має Державна екологічна інспекція.

Читайте також

Бабаку Тимку з Харківщини шукають нову партнерку — колишня померла

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди