У Вінниці закінчують будувати перше в Україні житло для внутрішньо переміщених осіб. Будинок на 105 квартир зводять по вулиці Зулінського. Матиме він три під'їзди. Тут закінчують кладку останнього сьомого поверху, залишається — встановити вікна, ліфти, оздобити фасад і підвести комунікації.
"Кооперативний будинок – ініціатива майбутніх мешканців"
Звести цей кооперативний будинок – ініціатива майбутніх мешканців, розповідає Суспільному очільник ГО "Об'єднання переселенців "Спільна справа" Юрій Зиков. Чоловік — внутрішньо переміщена особа. У Вінницю приїхав з трьома дітьми.
ГО "ОП "Спільна справа" у травні 2015 року заснували мешканці Донецької, Луганської областей та АР Крим. З 2016-го організація отримує бюджетне фінансування.
Аби забезпечити житлом внутрішньо переміщених осіб, які проживають у Вінниці, у травні 2017 року створили житлово-будівельний кооператив "Спільна справа" та сформували робочу групу.
У травні 2018 відбулося зібрання переселенців, на якому вирішували питання щодо земельної ділянки під будівництво кооперативного житла. Відтак були громадські слухання та постійні перемовини з місцевою владою. У 2019 рішення про виділення ділянки під будівництво — у міськраді прийняли.
31 січня 2020 року відбулося підписання тристоронньої угоди між Вінницькою міською радою, ГО "Об'єднання переселенців "Спільна справа" та обслуговуючим житлово-будівельним кооперативом "Спільна справа".
28 лютого 2020 на сесії міськради прийняли рішення надати корпоративу в оренду земельну ділянку площею 0,6200 га по вулиці Сергія Зулінського та передати 1 100 000 гривень на виготовлення проєктно-кошторисної документації будівництва.
30 жовтня 2020 року було підписано договір між житлово-будівельним комплексом "Спільна справа" і збудовником ПП "ТЕХПРОБУД", який переміг за результатами тендеру.
6 листопада під час зустрічі з міською владою обговорили варіанти підключення майбутнього будинку до мереж водопостачання, а також те, як можна долучити учасників кооперативу до програми кредитування від фонду. А ще цього дня підписали меморандум про співпрацю між ГО "ОП "Спільна справа" та обласною держадміністрацією.
10 грудня 2020 на будівельному майданчику встановили паспорт об'єкта
Будувати багатоповерхівку почали 2020 року. Закінчити планують у липні 2022. Ціна за квадратний метр – 9 тисяч гривень. Новобуд — семиповерховий. Перший поверх піде під комерцію, каже головний інженер Дмитро Пилипчук.
"Плануємо закінчити у другому кварталі цього року три під’їзди на 105 квартир. На даному етапі закінчується цегляна кладка, залишається оздоблення фасаду, монтування вікон, благоустрій і зовнішні комунікації", — каже Дмитро Пилипчук.
Це поки єдина така багатоповерхівка для внутрішньо переміщених осіб в Україні, каже Юрій Зиков. Своїм досвідом тепер діляться з іншими містами, аби й у них люди, які через війну переїхали з Донбасу чи Криму, мали змогу не винаймати, а придбати своє житло. У Вінниці є ще одна черга на житло. Після здачі першої багатоповерхівки будуватимуть ще.
На Вінниччині нині мешкають 11 тисяч 300 внутрішньо переміщених осіб. З них 5 тисяч живуть у Вінниці. Проблема з житлом для них – загальнодержавна, каже Юрій Зиков.
"Це перше місто, в якому мені захотілося лишитися"
Серед тих, хто мешкатиме у цій багатоповерхівці, Наталя Герасимова. Родом жінка із Горлівки. У Вінниці живе понад 7 років. Увесь цей час житло винаймала. У новій квартир житиме з дворічною донькою та бабусею.
"До цього поїздили Україною. Я була сама, а зараз не поїздиш. Це перше місто, в якому мені захотілося залишитися. І от з’явилася така можливість побудувати будинок. Тут комфортно, люди хороші. Якось по-домашньому", — каже Наталя Герасимова.
Двокімнатна квартира в новобуді обійшлася родині у 21 тисячу доларів.
"Це кредит безпроцентний. На момент будівництва гроші одразу не потрібні. Перший платіж — 30 відсотків потрібно, а залишок розбили до кінця будівницва. Це дуже зручно. Ти в банку не береш кредит з шаленими відсотками. Так, це важко, але це хоч якась можливість", — каже Наталя Герасимова.
Повертатися у Горлівку жінка не планує. Каже, навіть якщо там все закінчиться — років десять буде розруха і не буде там що робити.
"Та нема життя. Там страшно, чесно. Хоч вони і кажуть, що все добре, нічого не літає, але я знаю, що це брехня", — каже Наталя Герасимова..
"Чекаю не дочекаюсь, коли туди заїду"
Через війну утік з рідного Луганська та змінив професію з менеджера на дизайнера Олександр Петров. Каже, якби не ця програма для внутрішньо переміщених осіб, то житло у Вінниці придбати навряд чи зміг би, адже ціни на нерухомість "захмарні".
"Як тільки почалася війна, я забрав маму, брата, бабусю, тата. Дуже складно купити квартиру за тими цінами, які зараз у Вінниці. Зараз квадрат в новобуді — 20 тисяч, а "вторичка" — майже тисяча доларів. Це купити з нинішніми зарплатами нереально. Якщо там продати своє житло, то навіть на кімнату в гуртожитку не вистачить. Третій поверх, перший підїзд — моє майбутнє житло. Чекаю не дочекаюсь, коли туди заїду", — каже Олександр Петров.
"Намагаємося жити новим життям"
Чекає, коли нарешті заселяться в свою квартиру, і сім'я Руденків. Елеонора з сином Максимом переїхали у Вінницю 2014 року зі Слов'янська. Дідусь і бабуся залилишися там.
"Ми зі свого рідного міста виїхали, коли були завершені бойові дії. Ми весь цей час перебували там. У Вінниці — понад 7 років, це наше друге рідне місто. Дитина ходить тут в школу. Намагаємося не згадувати про ті події, але вони залишили свій відбиток. Намагаємося жити новим життям. І ось нарешті зайшли в нашу майбутню нову оселю", — каже Елеонора Руденко.
Розповідає, що повертатися не збираються навіть на підконтрольну Україні територію. Усе через неприємні спогади.
Читайте також
- "Доступні ліки": як та де на Вінниччині можна скористатися державною програмою для пацієнтів
- "Ми малювали свою мрію". На Вінниччині дитячий будинок сімейного типу переїздить до нової оселі