"Щоб знали правду, як вона є", - жителька Хмельниччини Сусанна Кац згадує про голокост

"Щоб знали правду, як вона є", - жителька Хмельниччини Сусанна Кац згадує про голокост

"Щоб знали правду, як вона є", - жителька Хмельниччини Сусанна Кац згадує про голокост
Фото: Суспільне Поділля

Три тисячі євреїв розстріляли у містечку Зіньків колишнього Віньковецького району під час окупації 1941-1945 років. Такі дані наводить Музей пам’яті жертв Голокосту Хмельницького благодійного фонду "Хесед-Бешт", каже менеджерка фонду Людмила Фоміна. За даними обласного державного архіву, в роки окупації у Віньковецькому гетто розстріляли 4 835 євреїв, каже начальник відділу Юрій Олійник. Суспільне розповість історію єврейки, яка під час голокосту втратила майже всю родину.

"Війна розпочалась 22 червня, а 27 червня татові дали три повозки. Йому вдалося евакуювати три єврейські сім’ї", - розповідає 83-річна Сусанна Кац. Коли розпочалася війна, їй було три роки. Усе, що пережила родина Сусанни, жінка записала за розповідями батьків у зошит.

"Жодних фотографій нашого дитинства не збереглося, адже евакуювались тільки наша мама, за паспортом Клара Абрамівна Ахая її звали, троє дітей - Арон, Сусанна, Майя, мамина сестра Соня з сином Захаром. Вона ще була вагітна дочкою Анютою, наш тато і дядько Мотя, чоловік тітки Соні. Вони були вже на фронті",- каже Сусанна.

За її словами, на п’ятий день війни її батько вивіз родину із Зінькова. Дорогою їх наздогнали німці. Родині вдалося знову врятуватися: "Коли ми їхали з Хмельницького (тоді ще Проскурова) дорогою на Вінницю, нас наздогнали німці. Але тато побачив єврейські будинки закриті та ломом двері відкрив і поселив всі наші ці три сім'ї: старенькі люди, діти, жінки, а чоловіків не було, всі ж були на фронті".

Під час евакуації родині Сусанни вдалося дістатися Узбекистану. Там вони прожили чотири роки до завершення війни. Жінка пригадує батькові розповіді для дітей: "Він зібрав цих дітей і розповідав нам так казку, що закінчиться війна і ми повернемося в Віньківці. І буде їхати підвода з картоплею, і буде падати ця картопля, і ніхто її не підніме. Ну, це такого не може бути, як це таке можливо?"

І мати, і батько Сусанни Кац - з великої родини. За розповідями батьків Сусанна знає, що будинки, в яких жили євреї, спалили, а майже усіх її рідних розстріляли: " І бабусю Лею, і маминого брата, і шестеро дітей, і сестру Ципочку, всіх порозстрілювали. Нам потім розповідали. Не залишилося нікого, тільки ті, які евакуювалися. Моя мама залишилася і її рідна сестра".

За словами Сусанни, декому з її односельчан теж вдалось врятувались: "Залишилась одна Бася, її заховали українці-сусіди в стогу сіна, їй було 18 років. Голокост… Я не розумію, чому вони дітей убивали, старих. Ну, що вони їм заважали?".

Про тих, хто врятувався, каже, знає небагато: "От є "Зіньківський Бабин Яр", там виступають зіньківчани, то вони говорили, що дуже багато було людей, до трьох тисяч. Але, коли ми повернулися, то тільки десять сімейств повернулися, ті, що залишилися живими. Я пішла вже в школу після війни, в перший клас, то єврейських сімей дуже мало".

За словами Сусанни, про розстріл євреїв у колишньому Віньковецькому районі вони з чоловіком зняли документальну стрічку. Ці події вони зафільмували із розповідей очевидців.

Зараз Сусанна, якій вдалося кілька разів врятуватися під час Голокосту, пише історію власної родини. Спогади ці хоче передати нащадкам: "Хотілося б, щоб вони знали всю правду, як вона є".

Читайте також

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди