Державною програмою "єПідтримка", за даними Мінекономіки на 10 січня, скористалися понад 6,7 мільйона щеплених українців. Найбільше грошей витрачали на книжки — загалом 361 млн гривень. Що саме купували українці та чи варто робити програму підтримки регулярною — Суспільне Харків зібрало думки харківських книгарів.
"Якісний шлях витрачати гроші та нові читачі". Видавництво "Фоліо"
Генеральний директор видавництва Олександр Красовицький каже, що вплив "ковідної тисячі" очевидний, продажі помітно зросли. За його підрахунками, в середньому державна програма дала зростання ринку у 2,5 раза.
"Якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, то ми у себе на сайті бачимо приблизно двократне збільшення замовлень. Магазини по всій країні дають приблизно у 2-2,5 раза більше, ніж планувалося. Хтось з офлайн-книгарень каже, що в них 46% продажів займає "єПідтримка", хтось говорить, що 70%", — говорить гендиректор видавництва.
Прийшли нові люди, які багато років не заходили до книгарень.
Більшість українських видавництв із запровадженням "єПідтримки" зробили знижки та сформували комплекти книжок для заохочення клієнтів. Такі комплекти підготували і у "Фоліо".
"Віртуальна картка "єПідтримки" не відрізняється для інтернет-книгарні від звичайних замовлень. Ми не можемо побачити, що саме це за гроші. Це можна побачити тільки тоді, коли людина купує книжки у фізичній книгарні. Ми бачимо, що людина витрачає тисячу гривень на ці комплекти, думаємо, що це люди купили за "єПідтримку", — каже Красовицький.
Цікавою тенденцією Красовицький називає те, що до книгарень прийшли нові читачі: "Вони купують здебільшого не те, що купують у книгарнях зазвичай. Тобто прийшли нові люди, які багато років не заходили до книгарень, які бачать багато для себе нових книг, бо вони не ходили сюди раніше. Вони намагаються купити більше дешевих книжок, щоб було більше примірників. Це каже про те, що людина не мала грошей на купівлю книжок, але хоче читати, може читати і тепер намагається максимально ефективно з точки зору кількості книжок використати цю тисячу. Багато з цих людей повернуться до книгарень".
На думку видавця, "ковідна тисяча" виконала декілька завдань: "Перше — дала можливість людям купити книжки. Друге — показала людям, що книжки існують і їх можна купити, це якісний шлях витрачати гроші. І головне — повернула читача до книжок".
На питання про популярні книжки Олександр зазначив, що вибір читачів його здивував: "Це дуже нестандартний результат. Лідерами продажів на сайті стали книжки під редакцією Умберто Еко "Історія Європейської цивілізації", там багато томів. Продавалися набори по два томи, кожен з яких коштує 750-800, а в сумі продавалися за тисячу".
Також Красовицький вбачає певні ризики подібного зростання.
"Ситуація з папером жахлива. Впевнений, що багато видавництв не зможуть надрукувати наклади, які закінчилися. "Фоліо" — велике видавництво і в нас на момент старту цієї програми було 2700 найменувань. Зараз залишається 2500. Думаю, що до кінця березня ми вийдемо на рівень 2000, при тому, що ми додруковуємо те, що встигаємо. Але так, багато хто залишиться без книжок на складах", — коментує Красовицький.
"Підтримка потрібна. Безумовно, це має привчити тих людей, які не мають грошей на книжки і повернути їх на книжковий ринок. Може, далі потрібно якось змінити формат, може, надавати гроші вчителям, школярам або їхнім батькам, людям, які не мають доходу вище якогось рівня, але обов'язково. Цей приклад виявився дуже позитивним", — відповідає видавець на питання, чи варто зробити підтримку регулярною.
"Прикольний стимул". Видавництво "Фабула"
У видавництві "Фабула" продажі зросли удвічі, розповів Суспільному піар-менеджер Сергій Степаненко
"Важко простежити, який саме жанр чи книжку вподобали люди, тому що замовлення були різноманітні — від художньої літератури до науково-популярної. Є великий попит щодо дорогих книжок, наприклад, "Підземний світ", який коштує 500 гривень", — каже Степаненко.
На його думку, така підтримка — один з механізмів допомоги культурі та книговиданню.
"Не обов'язково робити це кожен рік, хоча це був би прикольний стимул взагалі для людей — витрачати на культуру, на освіту, на саморозвиток. Є різні механізми, як той самий Інститут книги, який теж намагається підтримувати книговидання. Також у 2023 році має запрацювати законопроєкт про те, щоб знизити орендну оплату для книгарень (законопроєкт №6287, який передбачає відшкодування орендної плати в обсязі двадцяти відсотків від доходу — ред.). Мені здається, що тут саме проблема в тому, щоб створювати більше механізмів для підтримки", — зауважує Степаненко.
У людей є страх, що література — це щось таке далеке, містичне і вони бояться зробити перший крок, бо гадають, що їхні знання не на тому рівні, які мають бути для читача.
Степаненко певен, що книговидання потребує державної підтримки.
"До 2014-го року українське книговидання активно не розвивалося і, мені здається, що кількість видавництв на сьогодні — це добрий показник розвитку. Через те, що в попередні роки ми читали переважно іноземну літературу, нам на початку розвитку потрібна ця підтримка. Знаю, що деякі видавництва можуть себе повноцінно забезпечувати без підтримки, але в кожного бізнесу є свої рамки, щоб їх розширювати, інколи потрібна підтримка держави", — каже представник "Фабули".
"Допомога під час карантину". Видавництво Vivat
Кураторка українських авторів видавництва Vivat Аліна Курлович говорить, що фаворитом продажів за останні місяці стала їхня найдорожча книжка — "Історія мистецтва".
"Люди купують дорожчі книги, які раніше не могли дозволити собі купити", — робить висновок Аліна.
Також, за її словами, в рази збільшився попит на дитячі книжки.
Тематичними добірками за 1000 гривень у видавництві полегшили завдання читанням, вважає Курлович.
У Vivat значно збільшилися обсяги замовлень: "Продажі збільшилися в чотири рази, а відвідуваність сайту на 300%. Чому така різниця? Не кожна людина, яка заходить на сайт, купує книгу".
Як і в інших видавництвах, інтернет-магазин не встигав відвантажувати замовлення, проте Курлович переконує, що це були тимчасові труднощі.
Можливість дефіциту товару не має торкнутися видавництва, каже представниця Vivat: "В нас є певні затримки і деякі книжки виходять пізніше, ніж ми очікуємо. В багатьох країнах є брак сировини, оскільки типографії перепрофілюються на картонне виробництво. Це спостерігається в усьому світі. Щодо затримок цьогоріч — складно спрогнозувати. Але ми маємо достатньо товару, щоб пережити цей дефіцит".
Як тільки люди отримали можливість обирати між розвагами — вони пішли купувати книжки.
"Нині ця тисяча допомагає, бо видавництво потерпало від карантину. Радіємо, що така підтримка є. Краще б, якщо люди без цієї підтримки могли купувати книжки. Як тільки люди отримали можливість обирати між розвагами — вони пішли купувати книжки".
Вона також згадала законопроєкт №6287, додавши, що книговидавці чекають рішучих і глобальних кроків від держави у напрямку підтримки книговидання.
"Хороший тактичний хід, але не стратегічний". Видавець Олександр Савчук
Олександр Савчук каже, що за цей період у його видавництві не було якогось однозначного бестселеру.
"Ми постійно додруковуємо одну книжку — "Повна академічна збірка творів" Григорія Сковороди. Так співпало, що у грудні святкували день народження Григорія Савича, тож її активно купували. От у нас в тиждень затримка нового накладу є. В п'ятницю начебто має бути новий, тому ми нормально виходимо з цієї ситуації", — коментує видавець.
За його словами, приблизно на 30% видавництво отримало більше замовлень: "Купують всі ті самі книжки, що і раніше, просто більш інтенсивно. Люди, які колись побачили рекламу, хотіли придбати, але їх стримувала ціна, то зараз вони про це згадали. В порівнянні з попереднім новорічним періодом замовлень стало більше і сума покупок стала більшою. Люди готові витрачати повністю свою тисячу на наші книжки".
Тактично це був хороший хід, який дав нам важливу цікаву інформацію. Але стратегічно — це не найкраща ідея.
Савчук вважає, що державна підтримка має під собою ризики.
"Якщо така підтримка стане регулярною, то ми ризикуємо перейти на таку ж підтримку і у сфері купівлі одягу, харчування. В цьогорічній — певний сенс був, бо була вакцинація, це щоб заохотити людей. Це стратегічно не вирішує питання. Ті люди, які купують книжки, вони мусять мати таку зарплату, щоб не залежати від цієї тисячі. Тобто тактично це був хороший хід, який дав нам важливу цікаву інформацію. Але стратегічно — це не найкраща ідея".
Видавець говорить, що різниця у зростанні видавництв — нормальне явище для умов ринку: "Хто більш активний, хто більш про себе заявляє, той, хто робить якісніший продукт, у того і купують. Тому і радий, як за малих видавців, так і за великі видавництва".
На думку Олександра Савчука, така підтримка має стимулювати видавництво до планування.
"Не вважаю це "ведмежою послугою", держава ж не сказала, що ви маєте купувати у якихось конкретних видавців. Є певні умови і людина вільна вирішувати. Якщо є видавництва, які були менше готові до цього, то треба було передбачити, займатися цим. Не думаю, що аж настільки зросли показники, щоб це створило глобальні проблеми. Це хороший приклад, щоб видавництва задумались "а що ми будемо робити, якщо буде врожай", — сказав Олександр Савчук.
